Перейти до основного вмісту

Павлоградський суд відмовив міграційній службі в її позові до росіянина-нелегала


У Павлограді суд не дозволив міграційній службі примусово видворити за межі України громадянина Російської Федерації, який порушив вітчизняне законодавство і не поспішав їхати додому. Суд зважив, що цього не достатньо для задоволення позову ДМС.

Про основні деталі справи йдеться у рішенні Павлоградського міськрайонного суду від 25 січня 2018 року.

Згідно з документом, автором позову виступив місцевий відділ Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області. Міграційники повідомили, що відповідач, громадянин РФ, прибув до України ще влітку 2007 року. 18 липня 2017 року співробітники служби встановили, що чоловік перебуває в чужій для нього країні нелегально, оскільки термін такого перебування в нього вже скінчився. За даними ДМС, росіянин не поспішав звертатися до служби, аби та продовжила йому цей термін. Виїжджати додому громадянин РФ теж не квапився. Тому в службі прийняли рішення, зобов’язавши нелегала залишити територію України до 17 серпня 2017 року. Однак той це рішення проігнорував. Де він знаходиться зараз, ДМС не відомо.

Як свідчать матеріали суду, представник відповідача на засідання, де розглядалося це клопотання, не з`явився, хоча й був проінформований про час і місце події. Суд також встановив, що відповідач дійсно є громадянином РФ, 20 серпня 2007 року приїхав до України в приватних справах і тут залишився. Протягом 10 років чоловік дійсно не звертався до державних органів щодо продовження терміну перебування в Україні, оформлення дозволу на імміграцію чи тимчасове проживання в Україні. На думку суду, він справді порушив міграційне законодавство і останній час перебував тут нелегально, не маючи постійного місця мешкання. Рішення ДМС про примусовий виїзд за межі країни росіянин дійсно проігнорував, як це стверджують у службі.

Приймаючи рішення щодо позову ДМС, суд зазначив: «Місце знаходження відповідача громадянина Російської Федерації *** невідоме, а розгляд справи не може бути здійснений без участі відповідача, з метою недопущення порушень прав громадянина іноземної держави. Не надано доказів того, що на день розгляду справи відповідач перебуває на території України, що є підставою для видворення останнього з території країни». В підсумку, на своєму засіданні 25 січня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд відмовив районному відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в задоволенні позову про примусове видворення відповідача за межі України. Протягом 10 днів позивач мав час оскаржити це рішення в суді апеляційної інстанції.

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.