Як ви гадаєте, чи можна у нас, в Україні, створити щось на кшталт парку юрського періоду? Напевне, ні. Принаймні поки що. Натомість відродити на невеличкому клаптику землі природній світ докняжої доби цілком реально. Ба більше, це вже відбувається, зокрема, на Чернігівщині.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.
Схоже, цього разу новорічним святам в Україні бракуватиме снігу й легенького морозу. Синоптики обіцяють невеличкий плюс у повітрі і дрібний дощ на голову. Принаймі, на Лівобережжі. Втім, нині погода мінливіша за синоптичні прогнози...
Якось у редакції одного видання, де мені пощастило 10 років працювати, з'явилася залітна панянка. У буквальному сенсі, оскільки залетіла вона у вікно, до дизайнерів - уся така різнобарвна, скуйовджена і, як нам здалося, безутішно самотня.
На устранение последствий лесных пожаров в Западном Донбассе уйдут годы Возможно, не все читатели gazeta-vestnik.com.ua знают, что еще несколько десятилетий назад Павлоград и окрестности страдали от регулярных песчаных бурь, а пахотные земли разрушала ветровая эрозия. И только высадка в регионе сосновых лесов и защитных лесополос фактически спасла ситуацию. Теперь эти леса исчезают – в огне пожаров и под топором браконьеров. Мы собственными руками превращаем свой дом в пустыню.
Одна мудра людина, отець Анжей (він має своє невеличку парафію у Павлограді на Дніпропетровщині), сказав просту річ: аби відчути присутність Бога, варто подивитися навколо себе.
История о том, как зайчиха сломалала журналисту зуб Если бы я знал, что эта охота выйдет мне боком, возможно, остался бы дома. Два дня первобытного удовольствия – в итоге, сломанный под корень зуб! И все из-за зайчихи, царство ей небесное. Отомстила мне за соучастие в убийстве.