На власні очі

Павлоградці вже 5-й рік поспіль вшановують пам'ять загиблих учасників Революції Гідності. Хтось робить це щиро, бо йому й досі болить. Інші сумують формально, бо взагалі не сумувати їм не можна. У багатьох після розстрілів на Майдані й російської агресії в Україну розплющились очі. Але то вже окрема тема.

Гвоздики, тюльпаны, свечи и лампадки. Их сотни тысяч, а может, и миллионы. Крещатик, Институтская, Грушевского… Цветами устелена брусчатка, они лежат на баррикадах из стертых покрышек, свисают охапками с недавно сваренных "ежей". Таким я  увидел Майдан через десять дней после расстрела активистов.

До кривавого апогею лишалося два місяці. І ще живий був Сергій Нігоян… На цих світлинах – Майдан середини грудня 2013 року. Майже початок…