Остання публікація

Денис Єфімов: «Мрію бути військовим, як мій батько»

Зображення
Цього хлопчину в камуфльованому однострої звати Денис Єфімов. Юнак родом із міста Лозової. Йому 16 років і він учень 2-го курсу Харківського військового ліцею «Патріот». У майбутньому хоче стати прикордонником. А ще захоплюється історією і літературою.

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»


Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Павлоградський ортопед-травматолог Костянтин Кравченко каже, що патологій опорно-рухового апарату легше уникнути, ніж лікувати їх. Однак і в хворої людини є чималі шанси повернутися до активного життя. Зрозуміло, в тому випадку, якщо пацієнт боротиметься за своє здоров'я. 

Хворих дедалі більшає

- Щодо захворювань опорно-рухового апарату, то Західний Донбас є специфічним регіоном, - розповідає лікар. - Робота дуже багатьох його жителів пов'язана з важкою фізичною працею. Насамперед, це шахтарі. Причому не тільки чоловіки, але й жінки. Їхній організм теж потерпає від навантажень. 

З іншого боку, серед моїх пацієнток є дівчата, які служать в місцевій військовій частині. Ця служба передбачає наявність у бійця певної фізпідготовки. Дівчата починають дуже старанно тренуватися, аби виконати нормативи, і роблять помилки – надміру себе навантажують, травмують хребет або колінні суглоби. До речі, це стосується і тих, хто вперше приходить у спортзал, сідає за тренажери. На жаль, якщо поруч не буде кваліфікованого наставника, який знає анатомію людини, у спортсмена-новачка є всі шанси заробити грижу або вивих у суглобі. Тренер повинен враховувати вік і вагу свого клієнта, його фізичні можливості. 

На жаль, я бачу, що пацієнтів із проблемами опорно-рухового апарату у нас із року в рік більшає. Свій сумний внесок зробив і карантин, точніше, пов'язані з ним обмеження на пересування і роботу. Люди довго залишалися вдома, просиджували годинами за комп'ютером або телевізором, а в підсумку, страждав їхній хребет. Річ у тому, що міжхребцеві диски - фіброзно-хрящові утворення - це свого роду амортизатори, які не мають кровоносних судин. Їхнє харчування відбувається за рахунок дифузії (просочення) з навколишніх тканин. При цьому поживні речовини активно надходять у диск, лише коли людина рухається. Без руху харчування дисків страждає, і вони руйнуються.


Ми рухалися і були здоровішими

Свого часу СРСР прагнув наздогнати і перегнати США за рівнем життя. Однак ті ж таки американці дивувалися, що радянські люди рідше страждають хворобами опорно-рухового апарату, ніж громадяни США. Пояснення просте: середньостатистичний американець вже тоді не обтяжував себе біганиною по магазинах і фізичною працею, як це робили ми. Іншими словами, менше рухався... І більше хворів. Але ми, схоже, таки наздогнали американців - теж вважаємо за краще не ходити, а їздити. 

Щоб не бути голослівним, наведу приклад зі своєї практики. Приходить до мене на прийом дівчина 18-19 років, худенька, з міжхребцевою грижею 8 мм у попереку. Серйозний випадок. Що трапилося? Виявляється, пацієнтка працює секретарем, увесь день сидить у кріслі, рухається дуже мало... 

Про часті помилки пацієнтів

Часто запитують: чи можна повернути здоров'я людині, яка зіткнулася з такими проблемами? Відповім, що в 90-95% випадках хворі мають шанс відновити своє активне життя. За останні десятиліття світова медицина зробила величезний крок уперед у лікуванні патологій опорно-рухового апарату. Ми говоримо і про консервативні методи реабілітації, і про хірургію. Нерозв'язані ситуації теж трапляються, але вони, як правило, пов'язані із запізнілими зверненнями по допомогу.

Хочу сказати, що досить багато пацієнтів ігнорує ключовий нюанс. Йдеться про роль лікувальної фізкультури. Наприклад, хворому оперативним шляхом видалили грижу. Він повертається до колишнього життя без болю і дискомфорту й одразу забуває про всі рекомендації медиків. Йому здається, що хірург повністю вирішив його проблему. Це помилка! Без профілактики рецидивів тут ніяк не обійтися. Наприклад, за кордоном лікувальна фізкультура посідає перше місце в консервативному лікуванні гриж і протрузій (випинання міжхребцевого диска в хребетний канал). 

Інша помилка наших людей - ігнорування доказової медицини, наукового досвіду й надія на чудодійні мазі, пігулки і народних цілителів. Це теж хибний підхід. Масажист-любитель чи знахар можуть допомогти на короткий час, загнати хворобу всередину, але не вирішити її. І наступне загострення буде більш серйозним. До речі, люди часто вважають, що випинання диска можна промацати пальцями. Це неправда. Міжхребцевий диск перебуває на відстані 7-10 см від шкіри.


Лікувальна фізкультура: витягування + зміцнення

Повертаючись до теми лікувальної фізкультури, скажу, що існує найбільш оптимальна методика її застосування. Суть її полягає в зміцненні так званих глибоких або коротких м'язів спини в стані дозованого витягування хребта. Плавне витягування хребців можливо робити на похилій площині. Адже саме в такому стані м'язи розслабляються. Відстань між хребцями збільшується, грижа або протрузія вже не затискає нервові закінчення, біль зникає, харчування дисків відновлюється. Звичайно, повернути їх до попереднього стану не вдасться, але зупинити подальше руйнування цілком можливо. За допомогою спеціальних вправ ми тренуємо м'язи спини, які в подальшому будуть нести частину навантаження, яку раніше доводилося витримувати одному тільки хребту.

Мій досвід ортопеда говорить про те, що правильне застосування лікувальної фізкультури за спеціальною методикою витягнення хребта й зміцнення м’язового корсету навколо нього дає позитивні результати.

Пам'ятаю один випадок, який якнайкраще характеризує ефективність такого підходу. Була у мене пацієнтка з грижею - на межі операції, вона пройшла у нас лікування і повернулася до активного життя. Вдома продовжила заняття на спеціальному профілакторі для хребта. Через деякий час у неї в будинку стається пожежа. І першу річ, яку вона кинулася рятувати, був саме цей профілактор. Здивованому чоловікові пояснила: мовляв, проста на вигляд дошка свого часу врятувала її від інвалідності. 

Дорослі проблеми починаються в дитинстві 

Говорячи про здоров'я у дорослих, ми забуваємо, що багато проблем із хребтом починаються в дитинстві. Скажу, що до нас на прийом приходить все більше і більше дітей. Їхня частка становить 60% від загальної кількості пацієнтів. У більшості цих підлітків - сколіоз. Причина одна - малорухливий спосіб життя.

Оскільки ми згадали про дітей, хочу звернути увагу батьків: патологія поперекового відділу хребта як правило пов'язана зі стопами. Тому лікування дитини ми починаємо з підбору для неї індивідуальних ортопедичних устілок. Вони здатні розвантажити на 30% колінні суглоби, тазостегновий відділ на 40% і поперековий - більш, ніж на 50%.

Дитяче взуття повинно мати каблук і добре гнутися при перекаті. За радянських часів, попри все нехороше, що тоді коїлосі, взуття робили згідно з держстандартом. А сьогодні взуття найчастіше виготовляють з пласкою підошвою. Звідси і зайве навантаження на поперек. 


Наостанок: коли варто йти до лікаря?

Кілька слів про симптоми захворювання. Багато хто помилково гадає, що патологія починається з болів у спині. Це не так. Турбуватися слід тоді, коли вранці у тілі з'являється скутість, часто бувають судоми кінцівок, німіють пальці або тягне ногу...

Пацієнти раз у раз роблять схожі помилки: або обмежують діагностику хребта рентгеном, або роблять томографію відразу декількох відділів хребта. Нагадаю, що рентген «бачить» лише кісткові зміни, але ніяк не деформації в диску.

Що стосується великої МРТ-діагностики, це дуже дорого. Вид обстеження і його локалізацію повинен призначати лікар. Одне з наших правил - за своє здоров'я потрібно боротися. Легендарний Амосов казав, що лікарі тільки допомагають хворим одужувати, але на 80% здоров'я людини залежить від неї самої - її способу життя, старанності і терпіння в лікуванні.

Олександр Шульга для Вісник Шахтаря

Довідка «ВШ»: 

Костянтин Кравченко - лікар першої категорії, ортопед-травматолог з 12 річним досвідом. Пішов по стопах свого батька Олега Кравченка - відомого в Павлограді травматолога. Навчався в Харківському інституті патології хребта та суглобів ім. професора Ситенка. Активно переймає зарубіжний досвід в лікуванні патологій хребта - з цією метою стажувався в клініках Німеччини, Англії, Португалії.

Проблеми з хребтом? Вирішити їх допоможуть в Центрі Євмінова

Центр Євмінова (Павлоград) надає послуги з лікування і профілактики хвороб хребта за методикою В'ячеслава Євмінова (кінезотерапія на похилій площині). Ця методика запатентована і затверджена Міністерством охорони здоров'я України, вона успішно себе зарекомендувала з 1993 року. Індивідуально підібрані вправи виконуються на спеціальному ортопедичному тренажері - профілакторі Євмінова.

Фахівці центру проводять фотогеометріческое дослідження постави і стану хребта, підбирають індивідуально ортопедичні устілки для взуття пацієнтів (з метою рівномірного розподілу навантаження тіла на хребет під час ходьби). Також у центрі проводиться лікувально-профілактичний масаж, його виконує сертифікований фахівець.

У Павлограді Центр Євмінова діє з 2011 року, за цей час тут побувало понад 5 тисяч пацієнтів різного віку зі всього Західного Донбасу й Дніпра.

Консультацію та лікування проводить ортопед-травматолог Костянтин Олегович Кравченко. Адреса Центру Євмінова: вул. Полтавська, 109-а. Записатися на консультацію можна за тел.: 066-85-00-096.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Через спалах коронавірусу Першотравенськ ризикує перетворитися на ще одні Нові Санжари?

Через Лозову до Івано-Франківська ходитиме прямий, але недешевий потяг

У Павлограді багатодітна родина живе в холоді і без світла