четвер, 29 березня 2018 р.

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті
Аушвіц-Біркенау
Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне. Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон порівняв пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Аби зрозуміти, якого дна може сягнути зневага з боку держави і її вождів до людської особистості, її природніх прав на життя і свободу, варто поїхати до польського містечка Освенцим. Поблизу нього розташований знаменитий музейний комплекс Аушвіц-Біркенау - символ голокосту. Останніми роками музей відвідує до 1,5 млн туристів, включаючи численні групи школярів. Тут варто всім побувати. Передусім тому, щоб усвідомити згубність будь-якої тоталітарної ідеології. Кожен винесе з двогодинної екскурсії власний урок, і не лише історичний, а й філософський, духовний...


У музеї нацистських жахіть мені, разом з іншими журналістами українських регіональних видань, довелося побувати в квітні 2013 року. Того дня пригрівало сонечко і, здавалося, минуле жодним чином не може зруйнувати весняного настрою. Помилявся. Все змінилося, коли наш екскурсовод на ім'я Урсула, яка добре володіла російською, але погано розумілася на українській, повела нас на територію колишнього концтабору. Ми рушили попід вхідною аркою із сумнозвісним і цинічним гаслом «Arbeit macht frei» («Праця звільняє»).



До речі, Урсула каже, що пік відвідувань Аушвіца припадає на літо, коли одна група туристів майже наступає на п'яти іншій. Втім, нам теж «пощастило» - з приміщення до приміщення ми ходили, ледь не штовхаючись з іншими екскурсантами.
  



Про моторошні «пам'ятки» Аушвіца-Біркенау написано багато статей і книг, на основі документальних свідчень і розповідей очевидців створені документальні й художні фільми. Фото музейних експонатів і, власне, території колишнього концтабору викладені на різних веб-сайтах, зокрема, на веб-сторінці самого музею.





Проте, кожен відвідувач бачить трагедію мільйонів душ, зламаних і закатованих, власними очима. Ось вони, вулиці з цегляними бараками, листи і документи, особисті речі в'язнів, дерев'яні кліті в кілька ярусів, де жили в'язні, приміщення газових камер і печі крематоріїв.
  

Стіна смерті, де розстрілювали в`язнів табору



У прибулих до Аушвіцу в'язнів відбирали все, що вони везли з собою, їх стригли і ідентифікували за особистими номерами. Інвалідів одразу ж відправляли до газової камериУ вересні  1941 році у блоці 11 СС провела перші тести смертоносного газу цианіду, вбивши 850 польських та радянських полонених. Перший експеримент відбувся 3 вересня 1941 року, було знищено 600 радянських військовополонених. Субстанція, що містила газ-ціанід продавалась під торговою маркою Циклон Б, і являла собою пестицид, засіб для дезінфекції, в тому числі знищення вошей.

Банки від газу "Циклон Б" 

Макет приміщень з газовою камерою
Незабаром були споруджені газова камера і крематорій. Газова камера № 1 діяла із 1941 по 1942 роки. За цей час померло від хвороб та епідемій близько 60 000 людей. Пізніше його перетворили на сховище проти повітряних нападів для СС. Ця газова камера досі існує, відновлена після війни із оригінальних компонент.

Подвір`я газової камери і крематорію

Газова камера, де труїли бранців
Печі крематорі., в яких потім спалювали тіла померлих


У колишніх бараках зібрані сотні чи навіть тисячі протезів, корсетів і милиць, інші приміщення завалені предметами гігієни, посудом і взуттям, в тому числі і дитячим (45 тисяч пар!), в одній із кімнат за склом лежить 7 тон… жіночого волосся! З нього німецькі фірми виробляли портняжну бортівку (щільну й міцну тканину).

Усіх полонених з інвалідністю нацисти одразу вбивали.
А перед тим забирали в них милиці й протези


У вязнів відбирали всі особисті речі, одяг і взуття


В Освенцимі було виявлено на неспалених німцями складах близько 7000 кг волосся. Це були ті залишки, які табірна влада не встигла відправити на фабрики. Аналіз, проведений в Інституті судових експертиз, показав, що на них є сліди синильної кислоти - отруйного компонента, який входив до складу "Цілона Б". З людського волосся німецькі фірми виробляли портняжну тканину.


Мій погляд прикутий до зламаної дитячої ляльки. Її голова розбита і лежить окремо від тулуба. Дитина, якій батьки купили цю простеньку іграшку, можливо, померла, щойно переступила поріг табору. А може, раптом залишилась живою попри всі звірства нацистів?


В одному з колишніх бараків Аушвіца-1 є світлини в'язнів. Прибулих до табору фотографували одразу  - в профіль і анфас, у капелюсі і простоволосими. На одному з таких фото заплакане обличчя 13-річної польської дівчинки - вона ще нічого не знає про свою трагічну долю. Під світлиною вказані її ім'я - Krystyna Trzesnievska, дата, коли вона прибула в табір - 12 січня 1942 року, і коли померла - серпень 1944 року.

Ось так виглядає шибениця поблизу крематорію в таборі Аушвіц І, на якій 16 квітня 1947 року повісили першого коменданта концтабору оберштурмбаннфюрера СС Рудольфа Гьосса, заарештованого у 1946 році британцями і засудженого до страти на Нюрнберзькому процесі


Ще одна картина, яка вразила мене під час нашої екскурсії - туалетний барак для ув'язнених. Довгі й вузькі бетонні конструкції, порожні всередині й щільно всіяні отворами для відправлення фізіологічних потреб. Люди, що сідали над «вічками», упиралися в спини і плечі один одного. А решта в’язнів за метр чи два від них умивалися. Так нацисти калічили гідність нещасних бранців.



Територія колишнього концтабору Аушвіц II (Біркенау або "табору смерті")


Газова камера, крематорій... Стеля приміщення, де стояли печі для спалювання тіл в'язнів, досі в кіптяві... Маленьких дітей сюди не водять - занадто жахливі ці свідоцтва минулого. А ось старшокласники та студенти, схоже, в музеї часті гості. Цікаво, чи багато серед них росіян, або ж українців?



До речі

У більшості туристів назва Освенцим асоціюється з нацистським концтабором. Тим часом, саме місто Освенцим має свою, значно глибшу історію. Засноване в 12 столітті місто спочатку належало Чехії, а потім деякий час було столицею самостійного князівства. В середині 16 століття Сигізмунд Август оголосив ці землі частиною Польщі, і Освенцим отримав торгівельні привілеї. Нині це затишне містечко на півдні Польщі, в якому мешкає 50 тисяч душ.

P.S.

До речі, тим «дєдовоєвателям», які впродовж чотирьох останніх років активно волають по інший бік порєбріка про розгул в Україні «каратєлєй» і «нацистов», варто частіше дивитися у дзеркало. Що таке справжня ксенофобія і справжній фашизм, демонструє сучасна Росія, де існує понад півсотні організацій відповідного штибу.

Наша довідка:

Аушвіц-Біркенау (нім. Auschwitz-Birkenau, пол. Auschwitz) - один із найбільших концтаборів, що існував з кінця травня 1940 до кінця 1949 року біля міста Освенцима (Польща). З кінця травня 1940 до січня 1945 використовувався, як нацистський концтабір. З січня 1945 до кінця 1949 року використовувався як радянський концтабірКомплекс об'єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І - адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) - «табір смерті»; Аушвіц III - робочий табір. Сучасні історики збігаються у думці, що в Аушвіці було знищено принаймні від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, значну частину з яких становили євреї. Українські науковці вказують, що 110 тисяч в’язнів були вихідцями з України. Концтабір Аушвіц визволили 27 січня 1945 року. Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро.

Олександр Шульга



Остання публікація

На Дніпропетровщині покарали пенсіонера, який скалічив свого собаку

На Дніпропетровщині суд покарав власника собаки за знущання над чотирилапою вихованкою. Чоловік спочатку жбурнув тварину з балкона, а ...

Найпопулярніше у блозі