Перейти до основного вмісту

У Павлограді влада й активісти нарізно вшанували память Героїв Небесної Сотні (відео)



Запаленими свічками, квітами, а подекуди й нищівними промовами на адресу представників чинної влади вшанували павлоградці память Героїв Небесної Сотні. Одразу дві альтернативні акції з нагоди трагічних і поворотних для країни подій зими 2013-2014 року відбулися у Павлограді 20 лютого. Обидві проходили на Алеї Слави з різницею у кілька хвилин.

Організатором першого жалобного дійства виступив міськвиконом. Учасники мітингу на чолі з мером і його заступниками, депутатами міської і обласної рад поклали квіти до меморіалу борцям за Україну і стенду з портретами Героїв Небесної Сотні. Хвилиною мовчання і виконанням національного гімну вони вшанували память загиблих майданівців.
фото http://pavlogradmrada.dp.gov.ua
Щойно Алея Слави спорожніла, на ній зібралися кілька десятків громадських активістів, фронтовиків і волонтерів, представники депутатського корпусу міста з числа опозиційних фракцій, інші небайдужі містяни. Один із організаторів альтернативного заходу, депутат міськради і представник місцевого осередку ГФ «Національні дружини» Сергій Тищенко провів аналогії між боротьбою за Україну в 1917-1918 роках і нинішньою ситуацією в державі.


«Важливо зрозуміти, що сьогодні тут, на цьому ж місці за 20 хвилин до нас, було вже покладення квітів. І ці квіти покладали люди, які в 2013-му і 2014-му роках організовували тут, в Павлограді, автобуси, які їхали на Київ і були безпосередніми учасниками Антимайдану. І прізвища всіх цих людей нам відомі», - сказав промовець. Він назвав декілька імен павлоградців - представників влади різних рівнів, чинних і колишніх.




«Я не розумію, як ці люди зараз приходять сюди і покладають квіти, говорять пафосні речі. Вони не повинні говорити пафосні речі, а повинні просити пробачення. На колінах, у тих людей, які загинули, в тому числі і через прийняття тоді рішень нашою владою», - констатував активіст. На його переконання, з огляду на це, революція в Україні ще не завершена.


Учасники неформальної акції також вшанували хвилиною мовчання пам`ять загиблих майданівців і поклали до меморіального стенду з портретами героїв жовті тюльпани й червоні гвоздики. За порядком під час проведення обох заходів стежили працівники поліції.



Нагадаємо, 20 лютого Україна вже третій рік поспіль відзначає День Героїв Небесної Сотні. Він встановлений Указом Президента Украни від 11 лютого 2015 року і присвячений пам`яті тих борців з кримінально-авторитарним режимом колишнього очільника держави Віктора Януковича, які загинули під час кривавих події у Києві, починаючи з січня 2014 року. В лютому протистояння між пасіонарно налаштованою частиною суспільства, котра відстоювала демократичні цінності, виступала за євроінтеграцію і фактичний розрив із Москвою, набуло найкривавіших рис. 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло найбільше активістів. Загалом під час Революції Гідності від куль спецпризначенців і так завних тітушок загинуло понад 100 майданівців. 104-м полеглим Президент присвоїв звання Героїв України.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.