На власні очі

Інколи цікаву особистість - із широкою душею і глибокими думками - можна здибати мало не при дорозі. Скажімо, тій, що поєднує курорт Східницю із залишками середньовічного міста-фортеці Тустань на Львівщині. Нещодавно ми з друзями мандрували цим краєм. У службових цілях. Заїхали до одного з крафтових ресторанчиків аби перепочити й поласувати бограчем. Його власниця нас вразила.

  Військовослужбовець зі Львова Валерій Шажко став срібним призером чемпіонату України з 12-годинного бігу на 50 та 100 кілометрів. Представник 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ виступав у віковій категорії 50-59 років.

  Якщо ви військовозобов’язаний, не маєте серйозних обмежень по здоров’ю, ваші шанси вдягти піксель і попрямувати на війну вкрай високі. Багатьох із тих, хто готовий виконати свій громадянський обов’язок, лякає невідомість. Мовляв, ітиму вулицею – мене «бусифікують», відправлять на сяке-таке навчання, а потім – лотерея з розподілом. Аби цього не сталося, слід завчасно подбати про свою майбутню військову спеціальність і свій підрозділ. Власне, для того і існує військовий рекрутинг.

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Спорт у військовій службі – необхідна річ, хоча би на рівні ранкової зарядки. У цьому переконана рекрутер одного з батальйонів 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ Олена Колб. І вона, і її родина – прихильники здорового способу життя. Навіть більше – усі вони захоплюються східними єдиноборствами. Нещодавно сім’я Олени завоювала 7 медалей на чемпіонаті України з Таеквон-до GTF .

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Львові урочисто відкрили вулицю, названу на честь 19-річного Героя України – солдата Павла Думанського. Церемонія проходила 16 березня біля будинку №27 на вже колишній вулиці Ігоря Юхновського.

  «Як я дозрів до війська? Набридло сидіти вдома і ні на що не впливати. Зрозумів, що все більше моїх друзів воює, а я – лишаюся спостерігачем», - розповідає молодий хлопець із позивним Лемберг. Ось уже кілька місяців він служить у роті ударних безпілотників 125-ї бригади ТрО СВ ЗСУ. Разом із побратимами дає прочуханки ворогові на одному зі східних напрямків. Визнає, що завдання у нього надскладні, але робота його заводить.

У Львові родини полеглих Героїв - воїнів 125 окремої бригади ТрО СВ ЗСУ Тараса Щупака і Дмитра Ушакова - отримали їхні посмертні державні нагороди. Медалі «Захиснику України» представники бригади вручили 27 лютого дружинам загиблих бійців. Урочиста церемонія проходила за участі бойових побратимів Тараса й Дмитра.

У Львові ветеран російсько-української війни навчає цивільних умінню виживати в екстремальних умовах та готує фахівців для бойових підрозділів. Засновник школи «Крук» переконаний, що протистояння з нашим одвічним ворогом триватиме ще не один рік. А тому кожен українець повинен знати, як користуватися стрілецькою зброєю чи накладати турнікет. Зрештою, кожен має бути готовим вирушити на фронт.

Інтер’єр його невеличкого офісу схожий на музей. А ще він нагадує про рідну нам обом 125 бригаду. Праворуч від дверей – стенд із фотографіями побратимів. Окремо на столику – гіпсовий портрет Шухевича, над ним - галерея шевронів. Господаря кабінету звати Олександр Десятников. Він львів'янин, ветеран російсько-української війни і засновник школи військової підготовки "Крук".

  Йому 27, звати Вадимом. Має дві вищі освіти, працює агрономом. У словах і поведінці жодної бравади. Лише настороженість. Хвилюється, бо, врешті-решт, іде до армії.