На власні очі

Старенький «Чапаєв» у тамбурі, чорне піаніно на стіні і дерев`яні ящики-люстри попід стелею. Упереміж із вініловими платівками. Велике коло над баром окреслює цитату Пікассо « Youth has no age » («Молодість не має віку»). Усе вкупі створює оригінальний антураж арт-кавярні під назвою « Izba -читальня». Розташована вона у самісінькому центрі Маріуполя.

Уявіть: ви відпочиваєте в готелі, на годиннику перша ночі, аж раптом ваш спокій розривають чиїсь моторошні крики. Від несподіванки ви прокидаєтесь і вже не спите. Натомість запускаєте у своїх мізках фільмоскоп із картинками, що бачили напередодні. На них пихкаючі димом труби металургійного гіганту й оновлений дитячий парк, дивосвіт лялькового театру і пагорб із доменного шлаку – біля самісінького моря. Та головний контекст вашої уявної стрічки – війна, до якої тут лише 20 км . Прифронтовому Маріуполю не бракує сюрреалізму.

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.

Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.