На власні очі

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».

Спорт у військовій службі – необхідна річ, хоча би на рівні ранкової зарядки. У цьому переконана рекрутер одного з батальйонів 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ Олена Колб. І вона, і її родина – прихильники здорового способу життя. Навіть більше – усі вони захоплюються східними єдиноборствами. Нещодавно сім’я Олени завоювала 7 медалей на чемпіонаті України з Таеквон-до GTF .

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Чи часто у ваш бойовий підрозділ потрапляє іноземець із потужним мілітарним бекграундом? 125-ка одного такого вже має. Йому близько 40 років. Він громадянин Великої Британії. Людина з волонтерським і військовим досвідом. Прийшов до нас, рекрутерів 125 бригади, аби служити, чи то пак, воювати проти болотяних зайд. З міркувань безпеки, ми не називаємо ім’я героя історії, не розповідаємо його біографію та не вказуємо інші демаскуючі факти. Відтак назвемо нашого рекрута Олівером. За його словами, про Україну і її "теплі" стосунки з ерефією він знав щонайменше з 2014 року. Інформацію отримував від знайомих, котрі на той час перебували в нашій країні. Симпатизував визвольній боротьбі українців. З початком великої війни Олівер вирішив долучитися до Сил Оборони. Служив як контрактник у підрозділі ССО (Сили спеціальних операцій Збройних сил України), пройшов важкі бої, мав поранення. Після одного з них узяв тимчасовий перепочинок. Але, зрештою, відчув, що мусить повернутися до лав ЗСУ...

У Львові урочисто відкрили вулицю, названу на честь 19-річного Героя України – солдата Павла Думанського. Церемонія проходила 16 березня біля будинку №27 на вже колишній вулиці Ігоря Юхновського.

Піти до війська, щоб одного разу побачити Італію, а потім злітати у Тайвань? В українській армії і не таке можливо. Історія військовослужбовця 125 бригади СВ ЗСУ Валерія Шажка – яскравий тому приклад. Зауважимо, що він спортсмен, і за кордон обидва рази їздив для участі у міжнародних легкоатлетичних змаганнях.

  «Як я дозрів до війська? Набридло сидіти вдома і ні на що не впливати. Зрозумів, що все більше моїх друзів воює, а я – лишаюся спостерігачем», - розповідає молодий хлопець із позивним Лемберг. Ось уже кілька місяців він служить у роті ударних безпілотників 125-ї бригади ТрО СВ ЗСУ. Разом із побратимами дає прочуханки ворогові на одному зі східних напрямків. Визнає, що завдання у нього надскладні, але робота його заводить.

У Львові родини полеглих Героїв - воїнів 125 окремої бригади ТрО СВ ЗСУ Тараса Щупака і Дмитра Ушакова - отримали їхні посмертні державні нагороди. Медалі «Захиснику України» представники бригади вручили 27 лютого дружинам загиблих бійців. Урочиста церемонія проходила за участі бойових побратимів Тараса й Дмитра.

У Львові ветеран російсько-української війни навчає цивільних умінню виживати в екстремальних умовах та готує фахівців для бойових підрозділів. Засновник школи «Крук» переконаний, що протистояння з нашим одвічним ворогом триватиме ще не один рік. А тому кожен українець повинен знати, як користуватися стрілецькою зброєю чи накладати турнікет. Зрештою, кожен має бути готовим вирушити на фронт.