Публікації

Показано дописи з Серпень, 2020

Остання публікація

Гірник із Павлограда вже 14 років віддає свою кров іншим людям

Зображення
Донорами крові стають із кількох причин. Одні прагнуть допомогти захворілим родичам або знайомим, інші зважуються на це заради порятунку невідомих людей, третіх мотивує і те, й інше. Але байдужих до чужих проблем серед донорів немає. Це засвідчує і приклад павлоградського шахтаря Вадима Величка.

На Харківщині 29-й День Незалежності відзначили автопробігом

Зображення
У Лозовій на Харківщині патріоти влаштували до 29-ї річниці Незалежності святковий автопробіг.

Шматочок голоцену в 21 столітті. Чим здатна здивувати Чернігівщина?

Зображення
Як ви гадаєте, чи можна у нас, в Україні, створити щось на кшталт парку юрського періоду? Напевне, ні. Принаймні поки що. Натомість відродити на невеличкому клаптику землі природній світ докняжої доби цілком реально. Ба більше, це вже відбувається, зокрема, на Чернігівщині.

Любеч древній і сучасний. Що подивитися туристу (відео)?

Зображення
Кожен, хто любить подорожувати і кому не байдужа наша історія, мусить завітати на українсько-білоруське прикордоння. Містечко Любеч на півночі Чернігівщини – колись могутній військовий форпост давньоруської держави, а нині глуха окраїна вже сучасної України. Попри видиму занепалість ця земля здатна вразити гостей своїми унікальними історичними й духовними пам ` ятками.

Равликова ферма й остерський виноград. Рецепти виживання для депресивної громади

Зображення
- Равликів? Їсти? Ти серйозно? - Не кривися. Спробуєш! - Бррр… Ні за які гроші! - До речі, в ресторані вони коштують кругленьку суму. А нас задурно нагодують) - Ні, й ще раз ні! - Тю, дурний! Заплющиш очі і покладеш у рота - Не кажи, бо вже нудить… -  Гаразд, на місці з’ясуємо. І годі базікати - вже он кличуть їхати!

«Варота аткрили, сказали – йді, куди хочеш». Чернігівський вимір російської загрози (відео)

Зображення
Дніпро, кордон із Білоруссю. Вусатий рибалка у світлому капелюсі під «сомбреро» стежить за поплавком. Той ледь гойдається на м’яких хвилях. Користаюся моментом і в лоба питаю, чи не боїться він, громадянин України, що з протилежного боку до нас посуне Росія? «А шо тут баятса, єслі ано хвакт!» - вистрілює сіверською говіркою дядько. Пояснює: «А очєнь проста. Вани ж брати – вани дружать. Варота аткрили, сказали – йді, куди хочеш. Так шо чи може, чи не може буть, но може… Бутилку разапьют удвох, да скаже адін другому - єдь! А шо тут – час дєлов і в Чарнігавє…»

Популярні дописи з цього блогу

Через спалах коронавірусу Першотравенськ ризикує перетворитися на ще одні Нові Санжари?

Хроніки ковідного стаціонару. Зі щоденника пацієнта

Ходив без маски? Отримай штраф 17 тисяч. Або як судять у Тернівці