На власні очі

Розповідаючи про долі наших героїв, ми часто залишаємо поза увагою чимало цікавих епізодів. У деяких із них головними фігурантами стають не люди, а їхні речі - наприклад, сімейні реліквії. Так вийшло і з історією про остарбайтерку третього рейху Марію Парубець.

Онука колишньої остарбайтерки розшукала в Німеччині вихованців своєї бабусі Справжню, невигадану історію людства важко затиснути у якісь шаблони – надто примхлива вона панянка. А все тому, що пишуть її не лише царедворні особи, а й «маленькі» люди. Своїми непомітними для офіційних хронікерів вчинками, особистими трагедіями і життєвими парадоксами. Якось мені переповіли про драматичну долю українки, котру в роки Другої світової війни примусово вивезли до Німеччини. На чужині дівчина гледіла дітей у родині однієї місцевої фрау. Десятиліття по тому, незадовго до смерті, колишня остарбайтерка несподівано зізналася: «Єдині у житті хвилини щастя і безтурботності я відчула, коли була там, у наших ворогів».

Речь идет о списке из 40 фамилий пособников гитлеровцев, которые были причастны к расстрелам павлоградских подпольщиков Павлоградские историки, похоже, раскопали сенсацию. Изучая государственные архивы, они установили фамилии 40 своих земляков, которые в годы второй мировой войны были причастны к казням местных подпольщиков и партизан. У некоторых членов павлоградского горисполкома, которые первыми услышали эту новость, она вызвала едва ли не переполох.

В Лозовой, на Харьковщине, под центральной площадью города, которая носит имя Ленина, вот уже почти 70 лет лежат останки нескольких сотен солдат и офицеров вермахта. Шестиметровый гранитный идол торжественно высится над ними.

Українська патріотка  пройшла тортури і сталінські табори. Але  до останнього дня залиш и лася оптимісткою Коли під час допиту слідчий розбив Марії голову і замахнувся ще раз, вона встигла подумати: "Краще б одразу вбив..." Два глибок і шрам и від тих ударів - на маківці і спині - залишилися у неї назавжди . Смерть їй, 23-річній "зрадниці Батьківщини" замінили таборами.