На власні очі

Вивезена на примусові роботи до Німеччини під час Другої Світової війни українська дівчина стала улюбленою нянею чужим дітям Навесні 2010 року мені пощастило познайомитись із жінкою, чия доля, напевне, могла б стати сюжетом драматичного роману чи художнього фільму. Настільки багато я побачив у ній зворушливої й водночас неплакатної правди. Звати цю людину – Марія Свиридівна Сафронова, вона – колишня острабайтерка Третього рейху. На час нашої зустрічі їй виповнилося 86 років. Нині вона вже перебуває в іншому світі...

Перший серкетар ЦК КПРС Микита Хрущов інспектує господарство Григорія Могильченка, 1961 рік (на фото він третій справа) Історія про колгоспного голову, який не злякався самого Кагановича «Я вже через рік поїхав до нього спеціально познайомитися, колгосп оглянути. Так ось, ця людина дійсно знала свою справу. Дуже багатий колгосп: він не лише боргів не брав, а за рік, за півроку здавав авансом державі сільськогосподарську продукцію...» Це цитата зі спогадів першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова . Людина, про яку він говорить, Григорій Могильченко - за радянської доби голова колгоспу ім. Орджонікідзе із села Катеринівка Лозівського району Харківщини.

Кажуть, що сценарії справжнього кохання нам пишуть небеса. Понад десять років тому доля звела мене з дивовижною парою, мешканцями слобожанського села Катеринівка поблизу містечка Лозової - Антоніною Андріївною і Іваном Лук'яновичем. Їхні почуття спалахнули ще за часів далекої юності, а розквітли, коли обом минуло ледь не по вісім десятків років. Вони ніколи разом не ставали на весільний рушник і не одягали один одному на руки обручки. Натомість, мали свої сім ` ї. Сьогодні одного з цих світлих людей вже немає з нами. На жаль....