Остання публікація

Нотатки з війни | «Я не можу заснути, тому й бухаю»

Зображення
Телефонна розмова. Брат і сестра. Він тереошник - тут, на сході. Вона – у Львові, майже на іншій планеті.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя


Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки.
Фото зі сторінки Марини Черепченко у Фейсбук

Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.

До чотирилапих інженерних конструкцій, які не дозволяють хвилям Азовського моря руйнувати берегову лінію, містяни вже звикли. Аж ось у 2013 році Маріуполь побачив, як можна перетворити 20-тонні велетні на справжнє мистецьке диво. Того року 440-тисячне місто українських металургів відзначало своє 350-річчя. На честь цієї події творча спільнота влаштувала акцію - «Твоя стихія».

Марина Черепченко на зустрічі з журналістами українських видань, 1 серпня 2019 року

Виробник залізобетонних тетраподів підприємство «Азовінтекс» надало митцям власну продукцію, а ті оздобили її барвистими візерунками. Відтак у центрі Маріуполя постали чудернацькі арт-об’єкти. Ініціаторами проекту були художниця-дизайнерка підприємства Марина Черепченко і її однодумці.

Розписаний тетрапод в центрі Маріуполя. Фото wikipedia

- Якщо до справи беруться митці, вони перетворюють звичайні речі на щось цікаве, - розповідає майстриня. – Коли на Маріуполь посунув «русский мир», активні мешканці почали всіляко допомагати українським військовим. Співробітники підприємства, де на той час зберігалися розписані тетраподи, вивезли їх за місто і встановили у якості захисних споруд на блокпостах. Відтоді тетраподи стали оберегом Маріуполя.

Розписані залізобетонні тетраподи на східних рубежах Маріуполя.
фото зі сторінки Марини Черепченко у Фейсбук

Пані Марина називає їх символом гармонії і спокою. За її словами, чотирилапа конструкція справді унікальна. Не маючи верху й низу, вона дуже стійка і тому має різне практичне застосування.

керамічний розписаний тетрапод - чудова підставка для олівців.
Фото зі сторінки Марини Черепченко у Фейсбук

- Невеличкий керамічний тетрапод можна використати в якості світильника або підставки для олівців. Чи зробити з нього пляшечку для міцних напоїв. Своєму чоловікові, котрий у лавах Збройних Сил захищав Україну, я подарувала один такий сувенір. Звичайно, вдома я теж маю ці вироби. Ми з митцями замовляємо у наших підприємців керамічні заготовки і розписуємо їх спеціальними фарбами, - пояснює Марина Черепченко.


Художниця говорить, що використовує у своїй творчій праці різні орнаменти, зокрема, й петриківський розпис. За освітою пані Марина художниця-дизайнерка, навчалася в Харківській державній академії дизайну і мистецтв, працює в проектно-будівельній компанії «Азовінтекс». Декоративний розпис тетраподів – її захоплення.

Керамічний тетрапод, розписаний в українському стилі.
Фото зі сторінки Марини Черепченко у Фейсбук

До речі, на початку серпня маріупольські художники і їхні колеги, запрошені до Приазов`я з інших куточків України, взялися наново розписували залізобетонні конструкції, які свого часу стали оборонними символами міста. Зараз ці тетраподи (15 штук) зберігаються на території місцевого центру сімейного відпочинку «Акварель».

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

Наша довідка:

Хвилеріз із тетраподів. Фото з wikipedia

Тетрапод (грец. tetra - чотири, pus, podos - нога) - інженерна конструкція, залізобетоннний блок. Використовуються при створенні берегозахисних і огороджувальних споруд. Конструкція тетраподів дозволяє розсіяти силу хвиль, змушуючи воду обтікати їх, а також запобігає зсуву ґрунту в море. Форма тетраподів забезпечує їх взаємне блокування при будівництві берегозахисних споруд, що підсилює їхню ефективність. Тетрапод винайдений у 1950 році у Франції. Цікаво, що тетраподи і тетраподоподібні конструкції як протитанкові інженерні загородження використовувалися і раніше, зокрема швейцарцями в часи Другої світової війни.

P.S.

Матеріал підготовлений за підсумками прес-туру «Досвід реформ у Приазов’ї», який проходив 1-2 серпня в рамках проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні». Програма фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), а виконує її міжнародна організація Internews.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)