«Той, хто оселився на могилі, до неї долучається...»

У Лозовій на місці зруйнованого в радянські часи половецького кургану частіше, ніж будь-де в місті, стаються самогубства. Можливо, це помста стародавніх кочівників?

Коли на ваших очах людина позбавляє себе життя, вистрибуючи з вікна 8-го поверху, це не може не шокувати. Якщо вам кажуть, що вчора у вашому під'їзді знайшли молодого шибеника, у вас напевно виникне питання: «Чому він це зробив?» А ось кого і про що ви будете питати, коли дізнаєтеся, що весь цей час жили в епіцентрі подібних нещасть? Екстрасенсів, священиків, а може... істориків?

Сказати, що за південно-західною частиною Лозової (зокрема, тієї, що розташована на території 3-го і 5-го мікрорайонів ближче до шляхопроводу) закріпилася недобра слава вогнища суїцидів, не можна. Не той це масштаб, аби подібне було очевидним. Втім, місцеві жителі могли б розповісти й чимало інших загадкових історій із життя цього спального масиву.

сучасна карта території 3-го мікрорайону Лозової; з правого боку, ближче до залізниці - територія 5-го мікрорайону

Що ж стосується безпосередньо самогубств, то з початку 10 років 21 століття на одному лише п'ятачку із двох дворів 3-го мікрорайону їх сталося не менше п'яти. В середньому кожні два роки тут хтось накладав на себе руки. Одні викидалися з вікна і розбивалися, інші себе душили, булий такі, що лягали під потяг. До речі, залізнична гілка на Павлоград проходить зовсім поруч.

Трактористів послали за чорноземом

У свідомості обивателя все це мало незрозумілий і навіть містичний характер. Свою логіку в розуміння того, що відбувається, привнесли лозівські історики. Вони згадали, що колись на місці нещасливого п'ятачка стояв невисокий курган - місце поховання чи то половецького воїна, чи то когось із представників знаті кочового племені. Можливо, в ньому і була вся розгадка?

Цікаве свідчення, опубліковане на початку 2000-х у місцевій районці, "Голосі Лозівщини", представив вчитель історії міської СШ №7, великий ентузіаст своєї справи Володимир Ліценко. «У 1981 році, - розповідав він, - я працював у СШ №1. Одного разу перед уроком до мене в кабінет зайшли аж занадто схвильовані хлопці. В паперовому згортку, який вони мені показали, були стремено, кістки і шматочок паску, шитий золотою ниткою. Хлопці розповіли, що знайшли все це на дні виритої трактором ями.

Я зрозумів, що останки мають давнє походження і, напевно, викопані з якогось поховання. Ми пішли туди разом. Виявилося, що трактор зруйнував старий курган. Сьогодні на цьому місці знаходиться дитячий сад №***. У земляному відвалі ми знайшли інші кістки і окремі фрагменти кольчуги... Всі знайдені предмети я відвіз до Харківського держуніверситету, де їх досліджував доцент, кандидат історичних наук В.Міхеев.

Петропавлівський храм УПЦ МП на території 3-го мікрорайону

Вчений визначив, що даний комплекс знахідок характерний для половецьких поховань і датується приблизно X-XI століттями. Можливо, в кургані був похований половецький воїн - сотник... Через деякий час цією справою зайнялася прокуратура. Мене викликали до слідчого, якому я розповів про відомі мені факти.

З'ясувалося, що курган зруйнували бульдозеристи. Начальник ЖЕКу дав їм завдання привезти землі для клумб і, ймовірно, вказав, де її взяти. Однак працівники, проїжджаючи біля зораного поля, яке належало тоді колгоспу ім.Кірова, побачили пагорб і вирішили «вбити відразу двох зайців» - прибрати цю «нерівність» і швидше виконати своє завдання. Ось так для історії загинула ще одна неповторна пам'ятка».

Перехрестя на шляху в інший світ...

Навряд чи хтось із людей науки ризикне публічно пов'язувати серію незрозумілих самогубств зі зруйнованим курганом. До того ж, за твердженням Володимира Ліценка, на місці стародавнього половецького поховання нині стоїть не будинок, а дитсадок. А за ним, наскільки це відомо, ніяких неприємностей не зафіксовано. Проте, народ, довідавшись про кургани, частково розв’язав для себе загадку суїцидного сплеску: мовляв, «той, хто оселився на могилі, до неї долучається».

Половецька кам`яна баба

У парапсихологів на цей рахунок є своє пояснення. Вони впевнені, що порушувати спокій сакрального місця, яким є давні поховання, людина не має права. Адже часто на такі могили накладалося закляття від непроханих гостей. До того ж, кажуть парапсихологи, кургани насипали в геопатогенних (хвороботворних) зонах, які наші предки вважали своєрідними перехрестями на шляху в інший світ. Тому жити поруч із стародавньою могилою, а тим більше на її місці, шкідливо і для здоров'я, і ​​для долі. Вірити цим аргументам чи ні, як і взагалі людям, котрі йменують себе парапсихологами, справа читачів.

Курган на території 3-го мікрорайону Лозової, який одного разу знеслий неосвічені комунальники, виявляється, був не єдиним у місті. За словами лозівського історика Олени Суарес, до середини 80-х років минулого століття в центральній частині міста знаходилася ще одна половецька могила. Як і в першому випадку, при її руйнуванні у відвалах землі всюдисущі дітлахи знайшли фрагмент військової кольчуги. Із цією могилою вчинили теж по пролетарськи - розчистили місце і звели двоповерховий корпус районного вузла зв'язку.

Олександр Шульга

в тему:

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Мешканка Придніпров`я говорить, що здатна бачити майбутнє інших людей