Перейти до основного вмісту

Понад 90% жертв Глодомору - етнічні українці


Свого часу краєзнавці Західного Донбасу провели колосальну роботу - вони записали спогади чималої кількості земляків, які пережили Голодомор 1932-1933 років. Незважаючи на свою суб'єктивність ці свідчення стали яскравою ілюстрацією до тих даних, які встигли назбирати і проаналізувати професійні історики.

У 2003 році за сприяння павлоградської "Просвіти" до друку вийшла книга місцевого історика Бориса Іванченка "Викорінення", де автор, спираючись на партійні документи і розповіді очевидців, описав наслідки політики кремлівського геноциду в Придніпров'ї. Ще в 2008 році заступник голови Павлоградської райдержадміністрації Аліса Рябова констатувала, що лише за неофіційними даними, смертність на Павлоградщині за два роки Голодомору склала близько 65% від загальної чисельності населення.

На сайті Українського інституту національної пам'яті (УІНП) www.memory.gov.ua наведено список сіл Західного Донбасу, які влада занесла до так званої "чорної дошки" (за невиконання плану хлібозаготівель для таких сіл вводилися жорстокі санкції) і які постраждали більше за інших. Ось ці села: Вербки (колгоспи "Вербки", "Зірка", "Пам'ять Леніна"), Жемчужне (колгоспи "Вільний степ", "Зоря"), Богданівка (колгоспи "Колос", "П'ятірічка за 4 роки"), хутір Водяний (колгосп "12-річчя РСЧА").

Що стосується Павлограда, то на сайті УІНП наведено імена 1244 мешканців міста, які померли у той період. Причиною їхньої смерті стали хвороби, безпосередньо пов'язані з голодом. Є відомості, що в 1934 році в районі сучасного Автопарку з'явився пам'ятний знак померлим голодною смертю. У повоєнні роки його зруйнували. У 2006 році на вулиці Соборній (тоді - вул. Леніна), неподалік від будівлі "Укртелекому", павлоградці встановили меморіал жертвам Голодомору та політичних репресій. До речі, нещодавно мер Павлограда Анатолій Вершина висловився про необхідність перенесення цього меморіалу на вулицю Центральну, де вже є чимало інших місць, пов’язаних із історичною пам`яттю.

У Книзі пам'яті Дніпропетровської області названі імена понад 65 тис. мешканців - жертв Голодомору. Всього, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України, демографічні прямі і непрямі втрати України за роки Голодомору 1932-1933 років склали близько 4,5 млн осіб, а загальні кумулятивні втрати - понад 10 млн осіб. Їхній аналіз свідчить, що 91,2% прямих жертв - етнічні українці.

Наша довідка

Голодомор 1932-1933 років - масовий, навмисно організований радянською владою на чолі зі Сталіним голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв на території Української РСР (землі сучасної України за винятком західних областей, Криму і Південної Бессарабії) та Кубані. Голодомор передбачав придушення національно-визвольного руху і фізичне знищення українського селянства. У 2006 році Верховна Рада прийняла Закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", офіційно визнавши Голодомор геноцидом українського народу. На сьогодні близько 20 країн світу долучилися до цього визнання. Деякі держави зробили це на своєму регіональному рівні. Днями до цього списку долучився північно-американський штат Вісконсин – він став сьомим штатом в СЩА, де Голодомор 10932-1933 рр. в Україні визнано геноцидом.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».