Остання публікація

Нотатки з війни | "Місцевих війна загартувала"

Зображення
Сільською вулицею прямує немолода жінка. Поруч неї човгає хлопчина років восьми. Вочевидь, онук.

У Житомирі навчилися регулювати популяцію безпритульних Тузиків (відео)


Доки Павлоград робить лише перші кроки у вирішенні проблеми бездоглядних тварин, Житомир вже демонструє успішний досвід гуманного регулювання їхньої чисельності. Лише за кілька років кількість вуличних Жучок і Тузиків скоротилася у місті в два рази. І не останню роль тут зіграло нове комунальне підприємство «Центр захисту тварин», котре виконує значно більші функції, ніж просто надає притулок чотирилапим.

Центр працює із січня 2017 року. Він займається відловом, стерилізацією і безкоштовною електронною реєстрацією вуличних тварин (поки що собак), запроваджує профілактичну роботу із містянами стосовно жорстокого поводження з чотирилапими. А ще надає платні послуги з лікування і, навіть, тимчасового догляду за домашніми улюбленцями – такий собі «готель» для песиків і кицьок. В роботі Центру є чимало передових ідей, які, можливо, могли б взяти на озброєння павлоградські очільники і комунальники.



Днями кореспондент www.5632.com.ua  мав змогу на власні очі побачити, як працює ця нова житомирська система, які спільні і відмінні риси вона містить порівняно з тими підходами, які є у Павлограді. Журналіст став учасником прес-туру до Житомирщини, що відбувся в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа». Сам проект здійснюється за підтримки Інтерньюс Нетворк та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID.



Перше, на що окрім назви Центру звернув увагу журналіст, - керівницею муніципального підприємства є не виходець із комунальної сфери, а колишня волонтерка – захисниця тварин. Звати її Олександра Мельник. Як і павлоградські комунальники, вона переконана: у майбутньому бездоглядних песиків не повинно бути ні в тимчасовому притулку, ні на вулицях міста. «У кожної тварини мусить бути своя родина», - говорить О. Мельник. Але при цьому, вона не бачить проблеми у тому, що виловлені і простерилізовані собаки повертаються на вулицю. Бо це гуманно (вони вільно доживатимуть там свого віку) і ефективно (ці тварини вже не даватимуть потомства).



На відміну від павлоградських фахівців, житомирянка не розподіляє своїх хвостатих підопічних на перспективних і неперспективних. «У нас всі собаки перспективні, - говорить О. Мельник. – За 10 місяців роботи ми провели лише одну евтаназію. У будь якої тварини є шанс. Ми волонтери, і ми боремося за життя тварин. На мій погляд, треба давати шанс кожній із них. І повірте, ми прилаштовували різних тварин… Нещодавно прилаштували старого й сліпого собаку. Він не міг вже перебувати на вулиці, і гуманніше було його евтаназувати, але ми знайшли йому господарів».


За словами керівниці, контролювати чисельність вуличних чотирилапих допомагає їхня електронна ідентифікація або чіпування. Чіп – це крихітка капсула з біоскла, яка містить 15-значний номер з унікальною інформацією про тварину. Цю капсулу собаці вводять під шкіру, чіп не шкодить організмові і, на відміну від кліпси, зберігається там все життя. За допомогою спеціального сканера працівники Центру можуть відслідковувати місцеперебування чіпованої тварини. У кожного такого собаки є своя реєстраційна картка, а інформація з неї занесена у міжнародну базу даних. Це стосується і власницьких тварин. До речі, у Житомирі їх чіпують безкоштовно. О. Мельник говорить, що з початку роботи Центру його фахівці простерилізували і провели електронну ідентифікацію вже 142 собакам. Загалом, показник стерилізованих тварин в обласному центрі за останні роки сягнув кількох тисяч.



Керівниця Центру звітує: її підприємство фінансується з міського бюджету, на 2017 рік йому виділено 1 млн грн. За ці кошти здійснюється господарська діяльність, утримується штат із 16 працівників і проводиться стерилізація вуличних тварин. Що стосується безкоштовного чіпування, то воно стало можливим завдяки перемозі однієї з активісток у міському проекті громадських ініціатив «Бюджет участі» (це свого роду конкурс ідей, де беруть участь всі охочі мешканці Житомира і де реалізацію ідей-переможців фінансує міський бюджет) з пропозицією саме безкоштовної е-ідентифікації бездоглядних і домашніх тварин.



«На втілення цього проекту бюджет міста передбачив понад 503 тис. грн., але вже під час проведення електронних торгів ми вийшли на суму в 182,5 тис. грн.. За ці кошти ми придбали 2,5 тисячі мікрочіпів, ще в 3 тис. грн.. нам обійшовся сканер. Хочу зазначити, що Житомир є одним із перших міст України, де за бюджетні кошти закуплена така кількість мікрочіпів», - говорить Олександра Мельник. Згідно з інформацією, що є на сайті житомирського «Центру захисту тварин», останні 5 років місцева влада і зоозахисники активно намагалися вирішити проблему безпритульних тварин у місті, роблячи ставку на гуманні метоли регулювання їхньої чисельності, залучаючи міжнародні фонди. За словами О. Мельник, за цей час кількість вуличних собак скоротилася в Житомирі з 5-6 тисяч до 2,5 тисяч. Втім, вона визнає: самі лише стерилізація і чіпування не мали й не матимуть належного ефекту без профілактичної, просвітницької і санкційної роботи щодо власників тварин. «За останніми підрахунками, у нас 4% безпритульних собак є потенційно власницькими», - констатує О. Мельник. І наголошує: людина має нести відповідальність за жорстоке поводження з твариною, зокрема, якщо кидає свого собаку чи кота напризволяще. Але це вже питання до законодавців.

Олександр Шульга для www.5632.com.ua, фото автора

Початок теми: У Павлограді вуличні собаки досі не мають свого притулку

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Меотида: краса, яку навпіл розірвала війна (відео)

"Істерик ні в кого немає". Як живуть кияни під обстрілами.