Перейти до основного вмісту

У Павлограді нагородили найкращих кікбоксерів міста


Вихованці павлоградської ДЮСШ і спортивно-оздоровчого комплексу «Центр», котрі переможно виступили на нещодавній світовій першості з кікбоксингу (версія WTKA) в Італії, стали стипендіатами міського голови. В четвер, 30 листопада, відбулося урочисте вручення сертифікатів провідним спортсменам міста.

Нагороди (сертифікати мера і подяки народного депутата) отримали студенти Дніпропетровського інституту фізичної культури Володислав Іваниця (ДЮСШ) і Раміль Ахметов (СОК «Центр»), учень павлоградської школи №1 Мирослав Гончар (ДЮСШ). Ще один призер міжнародних змагань, Олександр Прудько (ДЮСШ), заочно отримав подяку за свої спортивні досягнення. Участь у нагородженні найкращих кікбоксерів Павлограда взяли представники міської влади, народний депутат і депутат обласної ради.




Нагадаємо, з 25 по 29 жовтня в місті Марина ді Каррара (Італія) відбувся чемпіонат світу з кікбоксингу за версією WTKA. Збірна України на цих змаганнях завоювала 75 медалей (42 золотих, 21 срібну і 12 бронзових) і посіла 3 командне місце. Чимала заслуга в цьому належить павлоградцям - вихованцям дитячо-юнацької спортшколи і спортивно-оздоровчого комплексу. Кікбоксери привезли додому одразу 4 золоті трофеї, а також кілька срібних і бронзових медалей.


«Зараз ми готуємося до виступів у чемпіонаті Дніпропетровської області, який стартує 8 грудня. Орієнтовно у квітні наступного року відбудеться чемпіонат України, де наші вихованці також візьмуть участь. А восени знов розраховуємо вдало виступити на світових змаганнях», - сказав журналістові старший тренер із кікбоксингу міської ДЮСШ Олександр Коротич. Він зазначив, що павлоградці щороку стають чемпіонами світу.

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.