Перейти до основного вмісту

Українську рекомендувати. У Павлограді хочуть впровадити державну мову в громадських закладах


У Павлограді власникам і персоналу магазинів, ресторанів, їдалень і кав`ярень, інших закладів громадського обслуговування рекомендовано спілкуватися з клієнтами державною мовою. За певними винятками. Таке рішення прийняла 26 грудня міська рада.

Автором пропозиції стала фракція партії «Самопоміч» на чолі з Ігорем Зінько. Зі своєю ініціативою її представники звернулися до мера ще 6 листопада. Під час пленарного засідання сесії очільник фракції назвав «мовний» проект рішення стратегічним і розрахованим на тривалий час. За словами І. Зінька, його прийняття має продемонструвати позицію міськради стосовно реалізації у Павлограді державної мовної політики. У проекті рішення міської ради, зокрема, йшлося: «Рекомендувати, що на території міста Павлограда всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, інформація для споживачів товарів і послуг виконується державною момвою і, на розсуд власника такої інформації, англійською та будь-якою іншою мовою. Зазначене правило не поширюється на офіційні представництва міжнародних організацій, розташованих у місті Павлограді. Знаки для товарів і послуг наводяться в господарському і публічному обігу у такому вигляді, в якому їм надана правова охорона відповідно до законодавства України.

Рекомендувати, що у місті Павлограді у всіх сферах громадського обслуговування при реалізації товарів і наданні послуг першочергово використовується державна мова. Одночасно з державною мовою на прохання споживача суб`єкт господарювання може використовувати будь-яку іншу іноземну мову для повного донесення інформації про товари і послуги та для належного обслуговування споживачів. У всіх закладах сфери громадського харчування рекомендована наявність меню, виконаного державною мовою. При обслуговуванні відвідувачів персоналу рекомендується пропонувати меню українською мовою і лише на вимогу відвідувача надавати меню будь-якою іншою мовою (за наявності)». Згідно з проектом, міськрада доручала міськвиконкому провести роз`яснювальну роботу серед суб`єктів господарювання. А контроль за виконанням свого рішення депутати покладали на дві постійні комісії, очолювані представниками «Блоку Петра Порошенка» і «УКРОПу».


Під час обговорення проекту голова бюджетної комісії Андрій Чернецький (фракція «Оппозиційного блоку») зазначив: «Я хочу, щоб усі розуміли, що це рішення в жодному разі не спрямоване на розкол суспільства. Ні в якому разі. Але ми також повинні розуміти, що живемо в Україні, і тому такими кроками, які не ділять суспільство на білих-червоних або ще якихось..., поступово повинні прийти до цього. Тому запропоновано було «рекомендувати» (замість «встановити» - прим. авт.). А за якийсь час повернемось і розглянемо, що ці рекомендувальні рішення приносять, яку користь...» У підсумку, переважна більшість присутніх депутатів підтримали запропонований проект. Лише 1 обранець проголосував проти, а 2 – утримались.

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.