Перейти до основного вмісту

Павлоградські кінологи привезли 4 золотих нагороди



Павлоградські кінологи завоювали 4 золотих нагороди на національних змаганнях з аджиліті. Переможні трофеї здобули Олександр Лісніченко у парі з дворнягою Бімом і 10-річний Святослав Кожурін, який виступав зі своєю вихованицею Бестією породи шелті і бордер коллі Крюгером.

Всеукраїнські змагання з аджиліті проходили 2 і 3 грудня в Києві (Міжнародний виставковий центр) в рамках виставок собак «Київська Русь – 2017» і «Кришталевий Кубок України – 2017». Про їхні підсумки для павлоградського кінологічного клубу «Антарес» журналістові розповіла телефоном керівниця клубу Лариса Борисенко.


За її словами, першого дня на рахунку павлоградців було дві перемоги. Олександр Лісніченко і його безпородний чотирилапий друг Бім показали найкращий результат на трасі А-3 в категорії «large». Того ж дня 1 місце завоював і 10-річний Святослав Кожурін разом зі своєю вихованицею, 7-місячною Бестією породи шелті. Вони виступали в «дебюті», категорія «medium». Другого дня Святослав і Бестія здобули ще одну перемогу серед «дебютантів» під час розіграш «Кришталевого Кубку України». З іншою собакою, бордер коллі Крюгером, юний спортсмен став першим в категорії «large».


«Виступ Святослава був чудовим, - говорить Лариса Борисенко. - Адже в «дебюті» йому протистояло до 35 суперників. І Свят усі ці дні працював, допомагаючи нам із проведенням змагань. Він надзвичайно хвилювався через те, як покаже себе Бестія, яку він самостійно дресирує. Собака вперше виходила на такі змагання».



Керівниця «Антаресу» зазначає, що нині перед павлоградським клубом стоїть завдання підготувати юних спортсменів на черговий дитячий чемпіонат світу з аджиліті, який пройде в липні 2018 року в Нідердандах. «Ми хочемо підготувати до цього часу 6-7 собак і 3 спортсменів – Святослава Кожуріна, Павла Золотуху і Соню Садову», - сказала Лариса Борисенко. Нагадаємо, члени клубу «Антарес» тренуються в секціях спорту із собаками ФСК ім. В. М. Шкуренко. Останнім часом на території спорткомплексу з`явилося значно більше можливостей для розвитку дитячого кінологічного спорту. Втім, павлоградські кінологи не лише перемагають у спортивних змаганнях, але й готують собак для пошуково-рятувальних операцій, беруть участь у пошуку зниклих людей, займаються волонтерством.

До речі

На кінець листопада 3 кінологічні розрахунки «Антаресу» успішно пройшли атестацію на право участі у пошуково-рятувальних операціях. Тестування відбувалося за німецькою системою ASB і проводилося неподалік Києва. Право на пошук у лісі отримав розрахунок Наталі Кожуріної і її лабрадора Карбон. Таке ж право відтепер мають Дмитро Загорулько і його лабрадор Скіф. Здійснювати пошук людей на техногенних завалах нині можуть Анна Жмака і 10-річний лабрадор Дюна. Всього павлоградський клуб «Антарес» має 7 собак, атестованих за міжнародною системою на право застосування їх у надзвичайних ситуаціях. Перші подібні тести відбулися в липні цього року в Павлограді.

Олекса Сурай для www.5632.com.ua,  фото зі сторінок у Фейсбук Анни Дикси і Михайла Лук`янова

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.