Перейти до основного вмісту

У Павлограді автор місцевої петиції ставить під сумнів майбутнє існування України?


«Русский мир» в головах павлоградців нікуди не зникав. Тут, як кажуть, і до ворожки не ходи – соцмережі й Гугл все розкажуть. На фоні нещодавнього акту вандалізму на могилах воїнів-земляків майже непомітною залишилась поява на сторінці місцевих петицій ідеї, автор якої фактично ставить під сумнів існування України як держави.

Пропозиція датована 22 грудня і, на перший погляд, має цілком раціональну спрямованість. Автор Е-петиції, Олександр Володимирович Мазанов, пропонує міським чиновникам «Встановити пам'ятник «Захисник Вітчизни» на алеї біля центральної площі замість монумента «Батьківщина мати кличе»». Мешканець Павлограда зазначає, що найкраще було б обрати для цього місце на початку Алеї Слави. Мовляв, монумент «Батьківщина мати кличе», який там нині стоїть, естетично застарів.

А далі найцікавіше в обґрунтуванні автора: «Але пам'ятник не треба політизувати, не треба на нього вішати державний прапор України. Ми живемо не одним днем. За час історії нашого міста державні прапори змінювалися кілька разів. І не відомо, який державний прапор приготує майбутня історія нашого міста і регіону. Час покаже». На думку О. Мазанова, «пам'ятник «Захисник Вітчизни» завжди, в будь-якій політичній та історичній обстановці буде нагадувати про минулих, нинішніх і майбутніх захисників нашої землі».


Станом на ранок 24 грудня Е-петицію Олександра Мазанова підтримали 4 особи разом із її автором. Аби міськвиконком розглянув електронне звернення мешканця громади, воно має протягом 90 днів отримати 500 голосів підтримки користувачів ресурсу. Нагадаємо, система подачі місцевих петицій стартувала в Україні 1 жовтня 2015 року. Вона створена в рамках програми "Електронного управління з метою підзвітності влади та участі громади", яка фінансується Швейцарською Конфедерацією та виконується Фондом Східна Європа. Мета системи – «допомогти органам місцевого самоврядування, надавши їм готове технічне рішення і пакет проектів місцевих нормативно-правових актів...» Правовою підставою для роботи системи служить ст. 231 Закону України «Про звернення громадян».

P.S.

Цікаво, як має виглядати мазанівський "захисник"? І про яку "Вітчизну" йдеться? 

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.