Перейти до основного вмісту

Що казав Юрій Луценко Майдану в грудні 2004 року? (відео)


Іноді краще залишатись трибуном і натхненником повсталих мас, ніж бути головним прокурором країни

Юрій Луценко під час виступу на Майдані, 1 грудня 2004 року. Він має мав мандат народного депутата і входить до парламентської фракції Соц партії Олександра Мороза. Під час акцій протесту листопада-грудня 2004 року (Помаранчева революція) виступав на боці кандидата в Президенти В. Ющенка, був одним із улюбленців Майдану. Цікаво згадати його тогочасні метафоричні месиджі:

«Сьогодні відбувся наш «Сталінград». Я мушу сказати, що попереду ще «Курська дуга» і попереду обов’язково спалення їхнього «Рейхстагу»…»
«…сьогодні Верховна Рада зробила злам, який ще не означає – Кучмі капут. Але це вже остаточний злам цієї системи. Ми з вами переламали їх! …Кучму геть».
«Сьогодні на Майдані не слова головне. Сьогодні в Києві і Україні головна справа – ми скинули цю бандитську владу. Її більше нема!»
«Пам`ятаєте, як: отих бандюг до дної ями, кучмаїв за кучмаями будем будем бить».
«… щоб усі ті руді пацюки не виносили народних цінностей… Хай живе велика груднева помаранчева революція!Ура!»

P.S.

13 років по тому, вже перебуваючи у статусі генпрокурора, колишній помаранчовий трибун продовжує гострословити на адресу своїх опонентів.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.