Літо 2024 року. Південний схід. Покинута хата одного з прифронтових сіл. Хлопці, які тут окопалися, натрапили на клунок зі старими книжками...
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Що казав Юрій Луценко Майдану в грудні 2004 року? (відео)
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
Іноді краще залишатись трибуном і натхненником повсталих мас, ніж бути головним прокурором країни
Юрій Луценко під час виступу на Майдані, 1 грудня 2004 року. Він має мав мандат народного депутата і входить до парламентської фракції Соц партії Олександра Мороза. Під час акцій протесту листопада-грудня 2004 року (Помаранчева революція) виступав на боці кандидата в Президенти В. Ющенка, був одним із улюбленців Майдану. Цікаво згадати його тогочасні метафоричні месиджі:
«Сьогодні відбувся наш «Сталінград». Я мушу сказати, що попереду ще «Курська дуга» і попереду обов’язково спалення їхнього «Рейхстагу»…»
«…сьогодні Верховна Рада зробила злам, який ще не означає – Кучмі капут. Але це вже остаточний злам цієї системи. Ми з вами переламали їх! …Кучму геть».
«Сьогодні на Майдані не слова головне. Сьогодні в Києві і Україні головна справа – ми скинули цю бандитську владу. Її більше нема!»
«Пам`ятаєте, як: отих бандюг до дної ями, кучмаїв за кучмаями будем будем бить».
«… щоб усі ті руді пацюки не виносили народних цінностей… Хай живе велика груднева помаранчева революція!Ура!»
P.S.
13 років по тому, вже перебуваючи у статусі генпрокурора, колишній помаранчовий трибун продовжує гострословити на адресу своїх опонентів.
Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.
Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Коментарі
Дописати коментар