Перейти до основного вмісту

У Петропавлівці покарали мисливця, котрий застрелив імовірного злодія


У Петропавлівці суд відправив на 2 роки в колонію чоловіка, який застрелив із мисливської рушниці хлопця. Чоловік пояснив, що вбивати потерпілого не хотів, лише намагався затримати злочинця, адже той, мовляв, нишпорив у чужому гаражі. Про це йдеться у вироку районного суду від 28 листопада.

Як свідчать матеріали розгляду справи, на лаві підсудних опинився непрацюючий і досі не судимий чоловік, мисливець. Прокуратура обвинувачувала його у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України («Умисне вбивство»). За версією слідства, пізно ввечері 31 березня 2017 року чоловік разом із знайомим під`їхав на його машині до гаражного товариства, розташованого у Першотравенську. Із собою обвинувачений прихопив мисливську рушницю 12-го калібру. Чоловік мав намір за допомогою зброї затримати ймовірного крадія, який на той момент вже орудував усередині гаража, що належить його приятелю.


На місці пригоди обвинувачений заліз на дах будівлі, крізь отвір у стелі почув, що в приміщенні знаходиться невідомий, і зробив попереджувальний постріл вгору з рушниці. За даними слідства, чоловік хотів злякати ймовірного злодія, аби той виліз із гаража. Потерпілий, дійсно, вискочив нагору і почав тікати в бік насосної станції сусіднього підприємства. На думку правоохоронців, у цей момент обвинувачений і здійснив роковий постріл в нгапрямку втікача, який був від нього за 6-7 метрів. Внаслідок тяжкого дробового поранення грудної клітини і гострої кровотечі потерпілий помер.

Під час судового засідання обвинувачений відмовився визнавати свою провину в скоєнні саме умисного вбивста і саме за тих обставин, які були викладені в обвинувальному акті. Він зазначив, що в тій трагічній ситуації захищав від злочинця майно свого приятеля, власника гаража, але не збирався вбивати хлопця. За словами чоловіка, на місці пригоди він спочатку вистрілив угору, щоб імовірний злочинець злякався, виліз на дах, де його можна було б затримати і передати правоохоронцям. Однак парубок швидко вискочив із отвору і дременув геть. Обвинувачений зазначив, що крикнув йому: «Стій, буду стріляти!» Та незнайомець, мовляв, не зупинився. За словами чоловіка, тоді він здійснив другий постріл із рушниці у втікача, стріляв у цілковитій темряві, навмання. Чи поцілив у нього, тоді не знав. Переслідувати ж хлопця не став, бо боявся за свою безпеку. Лише згодом дізнався, що своїм пострілом убив людину. Чоловік ще раз наголосив, що не мав намірів убивати парубка, а хотів лише затримати його, як імовірного злодія. Обвинувачений висловив каяття з приводу скоєного, попросив вибачення у матері загиблого і визнав її цивільний позов до нього.


Зі свого боку, мати хлопця розповіла судову, що втрата сина стала для неї і чоловіка жахливим ударом, вони й досі переживають нестерпні страждання, її здоров`я непоправно підірвано. Жінка повідомила, що на момент зтрагедії син ніде не працював, жив із батьками. Потерпіла просила суд призначити обвинуваченому справедливе покарання. Колегія суддів вислухала також покази інших учасників процесу, вивчила надані слідством матеріали кримінального провадження і дійшла висновку, що вина чоловіка в інкримінованому злочині (ч.1 ст. 115 КК України) не є доведеною

Натомість, на переконання суду, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 118 КК України («Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця»). На своєму засіданні 28 листопада Петропавлівський районний суд визнав чоловіка винним у скоєнні зазначеного злочину і призначив йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Суд також зобов`язав обвинуваченого сплатити потерпілій 100 тис. грн. у якості компенсації моральної шкоди. Сторони процесу мають ще час на оскарження цього вироку.

Олекса Сурай www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.