У Житомирі запровадили громадське управління частиною міських коштів (відео)

Що таке пряма демократія, павлоградцям, імовірно, ще тільки належить дізнатися. А ось мешканці Житомира вже другий рік поспіль користуються її перевагами, зокрема, в управлінні міськими фінансами. Тут діє громадський проект під назвою «Бюджет участі».

Це свого роду конкурс ідей, у якому беруть участь всі охочі містяни і де реалізацію їхніх ініціатив фінансує міська казна. Елементом прямої демократії в цьому проекті є те, що переможців обирає не вузьке коло чиновників чи навіть депутати, а вся громада.

Від власних доходів – 1%

Як саме працює система громадського управління фінансами, журналіст дізнавався під час нещодавнього прес-туру до Житомирщини. Поїздка проходила 9-10 листопада в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», котрий реалізується під егідою Інтерньюс Нетворк і фінансується Агентством США з міжнародного розвитку USAID.

Про житомирську «кухню» громадського бюджету гостям розповідали представниці міського департаменту економічного розвитку Олена Юрченко і Юлія Богоявленська, а також голова координаційної ради із впровадження «Бюджету участі» Сергій Намєснік. За словами спікерів, із липня 2016 року в Житомирі діють зміни до поточної цільової програми «Прозора влада – відкрите місто», згідно з якою, 1% власних доходів міського бюджету влада спрямовує на реалізацію громадських ініціатив в рамках вказаного проекту.

Його учасники – не громадські організації, ініціативні групи тощо, а звичайні мешканці, фізичні особи. Люди мають право подавати будь які проектні пропозиції: скажімо, з облаштування зони відпочинку або спорту, проведення оздоровчих акцій, утеплення будинків і таке інше. Авторам не треба готувати власне самих проектів, свої ідеї вони викладають у довільній формі на двох сторінках. Щоб така ідея отримала шанс на реалізацію, її автор має заручитися письмовою підтримкою щонайменше 10 земляків. Також за умовами проекту, ідея має бути корисною для всіх містян. Свої пропозиції житомиряни мають змогу подавати у паперовому чи електронному вигляді. Тих, кому потрібна допомога у складанні пропозиції, у міських бібліотеках чекають консультанти.

«Великого супротиву у міськраді не було»

«Депутати не відразу сприйняли «Бюджет участі». Спочатку вони не зрозуміли, що це таке. Потім деякі побачили, що таким чином, у них забирають умовно шмат сала в 12 мільйонів, що частину бюджету не вони розподілятимуть, а безпосередньо мешканці. Але скажу, що великого супротиву у міськраді не було», - зазначає Сергій Намєснік.

За його словами, спочатку всі проектні пропозиції проходять технічну експертизу у фахівців (скажімо, комунальників, будівельників, медиків, екологів тощо), котрі оцінюють їх реалістичність і приблизну вартість реалізації (минулого року кожен переможець міг розраховувати, що на впровадження його ідеї бюджет виділить 1 млн грн.). Після експертів пропозиції громадян розглядає координаційна рада з питанб впровадження «Бюджету участі». До її складу входять, як представники влади і міських служб, так і громадські активісти. С. Намєснік говорить, що саме кординаційна рада перевіряє проектні пропозиції містян на предмет їхньої актуальності, відсутності тіньових схем і корупційних зисків. Деякі ініціативи через це доводиться відсіювати. Остаточно переможців визначає загальноміське електронне голосування.

На питання журналістів, чи є ризики, що якийсь упереджений фахівець заветує невигідну йому проектну пропозицію, голова координаційної ради визнає: «Ви не уявляєте, які перепони доводиться нам долати на стадії експертизи. Бо сидить чиновник і думає приблизно так: «Якщо я пропущу ось цю проектну пропозицію, то маю потім її впроваджувати. Напишу, що не можна її допускати до наступного етапу». Ми боролися з таким підходом, було дуже непросто. Неодноразово викликали на координаційну раду і фахівців, і авторів, слухали їхні аргументи. Але зараз чиновники звикають, що громадськості треба підкорятися». За словами С. Намєсніка, всі охочі нині можуть прослідкувати в  мережі інтернет проходження тієї чи іншої пропозиції, побачити, хто її оцінював і візував.

Так з`явився сучасний спортмайданчик

Спікери повідомили журналістам, що цього року з понад 90 проектних пропозицій містян «фільтри» експертів і членів координаційної ради успішно подолали 60. «Це хороший показник. Бо якби ми це віддали все на розсуд нашим фахівцям, котрі здебільшого є і виконавцями робіт, то таких ініціатив було б імовірно 15-20», - говорить С. Намєснік. До речі, минулого, 2016-го, року житомиряни, які вперше взяли участь у подібному проекті, подали 67 ініціатив. Щодо фінансового забезпечення впровадження ідей-переможців, то, за словами спікерів, на кожну з них громадський бюджет передбачив 1 млн грн. Це означає, що з кількох десятків ініціатив житомиряни могли обрати лише 12. У міському департаменті економічного розвитку зазначають, що найбільшу зацікавленість новим проектом, як інструментом прямої демократії, виявили молоді люди. Щодо гендерних відмінностей, то серед авторів проектних пропозицій є певний паритет жінок і чоловіків з невеличкою кількісною перевагою останніх.

До числа ініціатив-переможців минулого року, реалізованих вже цього річ, належить і ідея створення мультиспортивного майданчика поблизу одного з міських ліцеїв. Після теоретичних викладок організатори зустрічі провели для журналістів екскурсію до цього об’єкту. Майданчик представляє собою тренажерний куточок і футбольне поле із штучним покриттям. Автором успішної ініціативи є місцевий мешканець і колишній учень ліцею Сергій Маковський.

За його словами, одного разу він пообіцяв своїм дітям зробити все, аби неподалік їхнього будинку з`явився сучасний спортивний майданчик. Дізнався про «Бюджет участі», заручився підтримкою сусідів, виклав свою пропозицію, подав на розгляд громади і дочекався успішного голосування. Сергій каже, що будівництво об’єкта обійшлося майже у 1,5 млн грн., частину з яких довелося залучати з позабюджетних джерел. Відкривали майданчик на початку осені. За умовами проекту, тренуватися й грати в спортивні ігри тут мають змогу всі охочі – вдень штучну траву випробовують школярі, а увечері свої змагання з м’ячем влаштовують дорослі. Об`єкт перебуває на балансі і під охороною школи.

Довідка:

На теренах Житомира проект «Бюджет участі» реалізується в рамках польсько-канадської Програми підтримки демократії. За останній рік цей простий механізм впливу на владу здобув прихильність у багатьох містах України. Крім перших ініціаторів (Чернігів, Черкаси, Полтава, Луцьк), партиципаторний (громадський) бюджет вже діє в 20 містах, а в 13 - знаходиться на стадії впровадження. Загалом, бюджет участі практикується більш ніж у 1500 містах планети.

Пряма або безпосередня демократія – це сукупність форм організації державної влади, за якої основні рішення щодо управління справами суспільства й держави схвалюються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, зборах тощо.

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua