Перейти до основного вмісту

У Новомосковську судили крадія цукру й борошна


Мешканець села Вільне Новомосковського району опинився на лаві підсудних, обікравши влітку 2017 року двох своїх односельців. Чоловік свою провину визнав і висловив каяття.

Про обставини злочинів, що стали предметом розслідування, йдеться у вироку міськрайонного суду від 12 грудня. Головний фігурант кримінального провадження – неодружений, працюючий за договорами і досі не судимий мешканець села Вільного.

За версією правоохоронців, перший свій злочин він скоїв вночі 20 червня. Перебуваючи біля приватної госопди на вулиці Першотравневій, він здолав паркан, підійшов до вхідних дверей будинку, сильним ударом відчинив їх, зайшов усередину і виніс звідти мішок цукру і мішок борошна загальною вагою 100 кг і вартістю 1250 грн. Іншу крадіжку, скоєну обвинуваченим, правоохоронці датують 11 липня. Близько 23.00 чоловік знаходився на вулиці Степовій. Біля двору одного із будинків стояла іномарка - «Mersedes Vito». Обвинувачений розбив скло у вікні машини і вкрав із салону магнітолу «Panasoniс» вартістю 1000 грн.

Під час судового засідання мешканець Вільного свою провину у скоєнні інкримінованих йому слідством злочинів визнав повністю і висловив каяття. Чоловік підтвердив викладені слідством обставини крадіжок. За його словами, красти чуже майно його змусили обставини – голод і відсутність коштів на їжу. Новомосковський міськрайонний суд вивчив матеріали кримінального провадження, вислухав учасників процесу і 12 грудня визнав селянина винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України. Суд призначив чоловікові покарання у вигляді 3 років і 3 місяців позбавлення волі умовно. У обвинуваченого ще є час на оскарження вироку. 

Олекса Сурай для www.0569.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.