Літо 2024 року. Південний схід. Покинута хата одного з прифронтових сіл. Хлопці, які тут окопалися, натрапили на клунок зі старими книжками...
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Маестро неба вирішив побешкетувати (відео)
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
Одного разу доля подарувала авторові цієї історії і його колезі Тетяні
Вербі знайомство з цікавою людиною – павлоградським екстремалом, підкорювачем
неба Петром Нестеровим. Трохи більше шести років тому цей повітроплавець
здійснив екстремальний вчинок. На своєму мотодельтаплані «Близнюк» він двічі пролетів під старим автомобільним мостом через річку Вовчу, який з'єднує
мікрорайони Шахтобудівників і Городище з центром міста.
Технічно складний і доволі ризикований
політ відбувся 16 вересня 2010 року. Подію
фіксували дві відеокамери:
одна знаходилася на березі річки біля
мосту, іншу пілот встановив у себе на захисному шоломі. «Відчуття?
Неймовірні! - зізнався
тоді Петро Нестеров авторові цих рядків. -
Коли готувався - трохи сумнівався в успіхові. Побоювався, що
в момент проходження під мостом зросте щільність
повітря, і мене почне шарпати. Та коли зважився летіти
- будь-який страх зник...»
Ідею
екстремального польоту павлоградець, який на той час відсвяткував 63-й день
народження, виношував із весни. «Хотілося
щось таке зробити - для себе, - поділився пілот і конструктор. - Я розумію, що
скажуть: мовляв, утакому віці годі
вже хуліганити!
Але ж я своїм польотом нікому не заважав...»
За
словами Петра Нестерова, автомобільний шляхопровід
через Вовчу мав складну конструкцію (сьогодні він реконструйований – прим. авт.) - до одного, старішого, мосту було прибудовано
новий, обидва трималися на власних опорах. Відстані всередині опорних пар дещо різнилися. «Я кілька
разів туди ходив – усе вимірював, вираховував. І нарешті зрозумів - зможу! Подзвонив
хлопцям, повідомив про своє рішення. Залишалося дочекатися гарної, без вітру, погоди»,
- згадував Петро Нестеров. Він не приховував:друзі його відмовляли. «Дружина?
Я так гадаю, вона знала про мійнамір. Того дня ми з нею і
хлопцями виїхали на аеродром. Вона залишилася в машині...» -
розповів пілот.
За
словами Петра Олександровича, він не перший в історії повітроплавання наважився
на подібний ризик - політ під мостом. Найвідомішим і, можливо, вигаданим
радянської міфологією, прикладом подібного екстриму
є
вчинок радянського льотчика Валерія Чкалова. Як свідчить легенда, в середині
20-х років минулого століття він зумів пролетіти на своєму гідролітаку під
Кіровським мостом у Ленінграді. В
1940 році цей політ повторив на зйомках художнього фільму льотчик Євген
Борисенко. В інтернеті можна побачити аматорські відеозйомки аналогічних
польотів інших планеристів.
«Ви
знаєте, - міркував шість років тому тезка знаменитого льотчика, героя Першої
світової війни і автора мертвої петлі Петра Миколайовича Нестерова, - в нашому житті завжди знайдеться який-небудь чинуша,
буквоїд, який скаже: так можна, а так - не можна. І крапка! Але коли б не сміливці, у нас нічого б не
було!» До
речі, щодо тезкипавлоградського мотодельтапланериста. «Однозначно,
він мені не родич, - запевняє Петро
Олександрович. - І взагалі, про нього я дізнався набагато пізніше - коли вже
сам мріяв літати».
Довідка
Петро
Олександрович Нестеров – вихідець із Кривого Рогу,
конструктор літальних апаратів і пілот-аматор. У своєму «земному житті»
працював машиністом бульдозера, трактористом, водієм, електриком. Мотодельтапланеризмом почав займатися з 1996 року, станом
на 2010 рік побудував і випробував чотири крилаті моделі: «Ромео», «Маестро», «Фаетон»
і «Близнюк». На той час налітав
на них приблизно 3500 годин і більше 54 тис. Км. Піднімався
на висоту 1300 метрів. Кілька разів здійснював аварійні посадки. Отримував
травми. Нині, маючи за плечима 70(!) років,
він продовжує підкорювати небо.
Олександр Шульга спеціально для tv-news.dp.ua, фото автора і з архіву Петра Нестєрова
Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.
Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Коментарі
Дописати коментар