Перейти до основного вмісту

У Павлограді активісти натрапили на «притулок» наркоманів (відео)


У Павлограді активна молодь влаштувала чергове прибирання найбрудніших ділянок міста. 1 липня під приціл екологічного десанту потрапила захаращена пластиком і використаними шприцами 100-метрова смуга берегу річки Вовчої біля пішохідного мосту.


Акцію з прибирання, що стартувала опівдні, ініціювали і провели члени місцевого осередку «Національного корпусу». На заваді їхнім намірам не стала навіть 35-градусна спека.

                   

«У нашому місті є екологічні проблеми, яким комунальні служби не завжди можуть дати раду, - говорить представник руху Денис Середа. - Саме тому ми вийшли на прибирання, бо хочемо показати, що варто розпочати із себе. Лише так ми досягнемо бажаного результату. Адже не обов’язково чекати, коли влада щось зробить».


Протягом години четверо молодих хлопців пройшли вздовж і впоперек відносно невеличку, але доволі засмічену ділянку поблизу пішохідного мосту. За цей час вони назбирали кілька великих мішків різного непотребу, залишків чиїхось пікніків тощо. «Раніше ми усе це зносили на смітник, а потім вирішили, що ліпше буде сортувати окремо пластик, окремо папір. Адже за них можна отримати певні кошти і підготувати наступне прибирання. Тобто, купити сміттєві пакети, робочі рукавички», - розповідає Д. Середа.




 Окрім звичайного сміття активісти цього разу натрапили на справжній клондайк із використаних шприців. «Тут таке місце, куди поліція рідко зазирає. Це романтика для наркоманів», - прокоментував знахідку Денис Середа. Він зазначив, що останній раз він зі своїми однодумцями прибирали цю територію минулого липня.


 За словами Дениса, в нинішньому році активісти провели вже 4 подібні прибирання, здебільшого на території лісової зони мікрорайону ПЗТО. Вже найближчим часом молодь планує влаштувати генеральне прибирання в парку Першого травня та хоче налагодити тісну взаємодію з громадськими активістами мікрорайона ім. 18 Вересня. «Наша відмінність від гучних екопроектів, які проводяться під егідою розкручених політичних сил, полягає в тому, що ми робимо це не заради піару чи за гроші. Тут ніхто нікому не платить, у хлопців просто є власна позицію і бажання», - зазначає активіст.


Один з учасників акції, 18-річний Олександр Гармаш, який у найближчому майбутньому має стати гірником, запевнив журналістів, що спека не завадила йому у вихідний день долучитися до прибирання. Тим більш, що сам він є координатором екологічних акцій місцевого осередку «Національного корпусу». «Найбільше обурює те, що відпочивальникам ліньки прибирати за собою пляшки й стаканчики. Чимало людей в Інтернеті пишуть, що в нашому місті брудно, але самі вони нічого не роблять, аби стало чистіше. Особисто я хочу бодай якусь невеличку добру справу для міста зробити», - говорить Олександр. До речі, цього дня активісти не лише прибрали частину берегової смуги, але й допомогли переляканому кошеняті, що застрягло серед коріння одного з дерев, знайти собі інший безпечний прилисток.

Олекса Сурай

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.