Перейти до основного вмісту

Павлоградці хочуть створити "Алею майстрів" (відео)



У Павлограді може з`явитися "Алея майстрів" за прикладом столичного Андріївського узвозу. Розташовуватиметься вона у сквері Шевченка. Символічно, що один з авторів цієї ідеї має те саме прізвище, що й славетний Кобзар. Це Василь Шевченко – тренер з інваспорту ФСК ім. Шкуренко і надзвичайно творча особистість.

У п’ятницю, 28 липня, за ініціативи керівників і активістів спортивного клубу інвалідів («СКІП»), з якими співпрацює і тренер, у головному міському сквері стартувала виставка-ярмарок робіт декоративно-ужиткового мистецтва. Свої творчі доробки павлоградцям і гостям міста демонстрували близько 10 майстрів. Різноманітна вишивка, вироби з макраме і лози, саморобні іграшки і біжутерія, картини – все це можна було не лише оглянути, а й придбати.



«Серед осіб з обмеженими фізичними можливостями, учасників нашого клубу, є чимало мистецьки обдарованих людей, - розповідає Василь Шевченко. - І ми подумали: а чому б не допомогти їм розкрити свої таланти, влаштувати виставку-ярмарок? Отримали на це згоду у міськвиконкомі. Тепер маємо своє місце для регулярних виставок у сквері. Якщо в Києві є Андріївський узвіз, то чому павлоградці не можуть мати щось подібне. Приміром, свою Алею майстрів?»

За словами керівниці «СКІП» Оксани Сірої, до організації виставки її надихнула постійна відвідувачка клубу – дівчина на ім`я Віта. «Вона виготовляє чудові вироби за допомогою техніки макраме. Якось ми з нею спробували реалізувати їх через інтернет, але справа не пішла. Тож ідея ярмарку виявилася вчасною. Ви ж знаєте, у Дніпрі на проспекті Яворницького є своя алея художників, Ми б хотіли мати таку алею і в себе» - розмірковує О. Сіра. До речі, сама вона полюбляє виготовляти ляльки-мотанки.


Журналіст поцікавився у кількох учасників виставки, що їх змусило вийти спекотного ранку в центр міста. Вже згадувана Віта, в доробку якої є чимало яскравих поясів, жіночих сумочок, гаманців, виготовлених за допомогою вузлового плетіння (макраме), каже, що творчій людині важко всидіти в чотирьох стінах. А тим більш, коли є така можливість показати свої роботи людям і, ймовірно, отримати за них певну винагороду. Раптом щось комусь припаде до душі?

Одна з майстринь демонструє перехожим білі рушники, оздоблені різноманітною вишивкою. Каже, що вже чимало років віддала своїй улюбленій справі. Є в неї і найдорожчі серцю роботи. На столику в іншої учасниці виставки – саморобні дитячі іграшки. «А ще в мене вдома понад 100 різних картин. Є вишиті рушники, сорочок цілий шифоньєр… Навіщо мені це потрібно?. Свого часу, коли я потрапила до лікарні, це врятувало мне від депресії. Бо творчість лікує душу», - говорить майстриня.



 За словами Василя Шевченка і Оксані Сірої, нинішня виставка-ярмарок – це лише перша спроба допомогти творчим особистостям міста, в тому числі і членам спортивного клубу інвалідів, реалізувати свої таланти. «Ми ще маємо вирішити чимало організаційних питань, знайти поблизу приміщення для зберігання наших виробів. Адже людині з обмеженими фізичними можливостями складно возити все з собою. Загалом, у нас багато задумок на рахунок свого проекту. Зокрема, хочемо долучити до себе художників, колекціонерів, букіністів. Тут знайдеться місце всім – не лише членам нашого клубу. Можливо, ми б могли організовувати тут шахові турніри. Сквер Шевченка варто наповнити творчим життям – тоді у нашого міста з`явиться ще одна родзинка» - зазначає Василь Шевченко. До речі, поки ми говорили, хтось із перехожих вже прибав у однієї з майстринь саморобний амулет.


Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Друг Старий: «Якщо ми не завершимо цю війну, в тих окопах сидітимуть наші діти...»

Одні вважають їх затятими радикалами, інші – шансом на порятунок для України, хтось - просто диваками, у багатьох вони викликають повагу, бо довелося воювати пліч-о-пліч. Про рух «Правий сектор», напевно, чули всі. Але не факт, що ті чутки є цілковитою правдою. Так само не кожна правда має суто романтичний ореол. Щоб не загубитися в міфах і побрехеньках, варто слухати й аналізувати. Зокрема, й інформацію з перших вуст.

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.