Перейти до основного вмісту

До Павлограда можуть перевести ще одну військову частину


На території Павлограда можливо буде дислокована ще одна військова частина. Її начебто хочуть розташувати в покинутих казармах на вулиці Центральній. Водночас місто вже тривалий час пропонує оборонному відомству України передати громаді ці будівлі колишньої військової частини.


Про це йшлося 11 липня під час пленарного засідання сесії Павлоградської міської ради. За словами виконуючої обов’язки начальника міського відділу обліку комунального майна і житлової площі Вікторії Гребенюк, місто в чергове звернулося до Міністерства Оборони України з проханням передати в комунальну власність громади будівлі колишньої військової частини, розташовані на вулиці Центральній,1.

«Такі звернення були неодноразові, останні - в 2016 році, і нам було відмовлено в передачі будівель, але ми ще раз написали листа до міністерства», - повідомила В. Гребенюк. Головуючий на засіданні мер Анатолій Вершина додав: «За останньою інформацією, Міністерство Оборони приймає рішення про дислокацію на базі Павлограда нової військової частини. Наскільки це достовірно, я не можу вам сказати, але є інформація, що якась військова частина буде сюди передислокована. Так що передачі цих будівель не буде, якщо таке рішення приймуть. Я на тому тижні спілкувався з представником міноборони…»


Згодом Вікторія Гребенюк пояснила журналістам, що йдеться про кілька двоповерхових будівель колишніх військових казарм, котрі зазнають постійних руйнувань. «Це ціле містечко. Там було 2 військові частини – Міністерства внутрішніх справ і Міністерства Оборони. МВС нам свого часу передало свою власність, але те, що належить Міноборони, відомство ось уже впродовж 10-15 років нам не передає. Останні 3 роки вони надсилають нам відповіді, що там буде дислокована нова військова частина. Так було торік, а вже цього року ми знов вирішили звернутися до військового відомства», - сказала Вікторія Гребенюк.


 До речі, місцеві ЗМІ ще 2010 року писали про те, що після передислокації в/ч 73903 Міноборони з території Павлограда невідомі особи взялися розбирати на цеглини полишені будівлі. Керівник міського фонду комунального майна Володимир Лисак у розмові з журналістами тоді пояснював, що казарми, передані МВС, узяли в оренду чи викупили місцеві підприємці, тож ці будівлі вціліли. Натомість, під приціл вандалів потрапили саме будівлі в/ч Міноборони. Разом із тим охороняти їх у міської влади просто немає повноважень, визнав В. Лисак. Нагадаємо, в Павлограді на території мікрорайона ім. 18 Вересня вже дислокується одна військова частина №3024 Національної гвардії України.


Олекса Сурай спеціально для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.