Влучити прямісінько в яблучко, поцілити в десятку - ці
фрази знайомі нам ще з дитинства.
Найчастіше ми їх використовуємо в якості метафор, коли хочемо підкреслити чиїсь
якості. А ось для 27-річного павлоградця Антона Постоялкіна вони становлять буквальний сенс. Його
захоплення - стрільба з лука і спортивне метання ножів - безпосередньо пов'язані з влучністю і точністю.
Антон
- гірник шахти ім. Героїв космосу, працює на видобувній ділянці №2. Часто після
виснажливих нічних змін вирушає на тренування до спортивного клубу «Оса». Бере там спеціальні ножі
і відпрацьовує кидки з різних дистанцій на дерев'яному щиті. І щоразу перемагає себе, маючи перконання,
що в цьому і є суть будь якого спорту. Першою
його спортивною зброєю, яку він вдало
опанував,
став не ніж, а лук.
«Я міг влучити стрілою в стрілу»
«З
луком я спробував працювати років 5 назад, - розповідає
Антон. - Мене до цього долучив Юрій Растрюха (павлоградський спортсмен,
метальник ножів, керівник клубу «ОСА» - авт.), з
яким я разом працював. Мені сподобалося, я зібрав гроші, купив власний лук,
стріли, сагайдак. Чи відразу став потрапляти в ціль? Ні звичайно. Цьому
потрібно довго і терпляче вчитися - виробляти потрібні навички. Наприклад, при
неправильній стійці у спортсмена працює не та група м'язів, яка повинна бути
задіяна. Важливі також терпіння, витримка і бажання тренуватися. Без них нічого
не вдієш».
За
словами Антона, лук
- серйозна
метальна зброя, яка вимагає до себе поваги. Адже при
неправильному пострілі можна травмувати сторонню
людину.
«Навчався я з Юрієм Растрюхой регулярно, бувало, і щодня. Завдяки цьому
досягнув
стабільності в результатах. Дистанції випробовував
різні - від 10 до 50 метрів. Тренування забирали у мене 2-3 години. Але я не
така людина, щоб просиджувати вільний час на дивані. Робота моя заняттям теж не шкодить - вдається поєднувати одне з іншим», - пояснює
спортсмен. Для того, аби стабільно влучати в мішень, Антону знадобилося півроку. «На той час я
вже міг із
дистанції 10-15 метрів поцілити стрілою в
стрілу. Скільки всього у мене таких влучних пострілів? Думаю, 12 стріл я точно зламав»,
- говорить А. Постоялкін.
Ножі добре
заспокоюють нерви
Оволодівши
луком, він із 2014 року
взявся за спортивні ножі, правильно
поводитись із
якими його також навчив Юрій Растрюха. Втім, зазначає Антон, серйозно тренуватися на результат він почав лише недавно. З'їздив на змагання до Маріуполя, пройшов
на 3-х і 7-метрових дистанціях фінал, став призером. Каже, що сам не очікував
цього. «Суперники у мене були дуже сильні. Це Андрій Дударєв з Дніпра, Богдан
Смирнов з Маріуполя і наш Юрій Растрюха - один із
кращих метальників ножів в Україні. Його дуже важко обійти», - зізнається спортсмен.
Подібно до вправ із луком, метання ножів також має свої
секрети.
Оптимальний результат - коли всі твої ножі не лише
влучають вістрям у мішень, але
й лягають поруч один з одним. «Кожне тренування - це перемога над собою,
подолання труднощів, які трапляються в житті, - пояснює Антон. - Ножі добре
заспокоюють нервову систему. Щоправда, якщо ти прийшов на тренування в збудженому стані, годі сподіватись на успіх. Тут важливі зібраність,
витримка і концентрація».
До
речі, свого часу А. Постоялкін займався боксом і кікбоксингом, а з 2008 року
він і Юрій Растрюха є волонтерами служби з надзвичайних ситуацій. Члени
громадської організації «ОСА» сподіваються, що спортивне метання ножів посяде гідне місце серед інших видів спорту, які культивуються в Україні. Крім того,
розвиваючи в Павлограді цю дисципліну і здобуваючи
для свого міста славу
на різних змаганнях, вони розраховують, що їхній
рух підтримають небайдужі до спорту меценати і чиновники.
Довідка
Існує
легенда про те, що амазонки відрізали або випалювали собі груди,
щоб вони
не заважали
стріляти з лука. У III столітті до н. е. на Іграх у
Понтийском місті Херсонесі (Боспорське Царство) був зафіксований один із
рекордів дальності стрільби з лука. Олімпійський лучник Анаксагор з Ольвії став
переможцем, коли випустив стрілу на 534 метра. У 1428 році в
Англії влаштували змагання стрільців. Стріли рекордсменів, що їх пускали з відстані близько 213 м, пробивали
дубову дошку товщиною 5 см. (За матеріалами https://uk.wikipedia.org).
Коментарі
Дописати коментар