Перейти до основного вмісту

Питання розширення меж діючого цвинтаря у Павлограді вирішуватиме суд


Павлоградська влада має намір у судовому порядку домогтися розширення меж діючого міського кладовища на вулиці Луганській за рахунок земель сільськогосподарського призначення сусідньої Привовчанської сільради. Розширення цвинтаря передбачене генеральним планом міста. Про це 6 вересня повідомив журналістам мер Анатолій Вершина.

Під час спілкування журналісти запитали міського голову щодо стану розв’язання проблеми відсутності на території міських кладовищ місць під нові захоронення. Днем раніше, 5 вересня, в ході апаратної наради мер Анатолі Вершина доручив своїм підлеглим підготувати пропозиції щодо виділення землі для нового кладовища в районі очисних споруд міста. Однак вже 6 вересня журналісти з`ясували, що ця перспектива нездійснена.

«Я направив туди комісію, вони виїхали… Територія є, але, на жаль, там болотиста місцевість. Теоретично там 15 гектарів вільної землі. На сьогодні там сухо. Але відповідні служби не дадуть нам дозвіл, щоб там було кладовище, бо там низький рівень грунтових вод», - повідомив мер.

За його словами, за цих обставин, іншим варіантом для розміщення нового кладовища може стати вільна земельна ділянка площею 40 га в районі автопідприємства ДТЕК Павлоградвугілля. Разом із тим, сказав А. Вершина, міська влада й надалі буде домагатися розширення діючого цвинтаря на вулиці Луганській за рахунок сусідніх земельних паїв (генплан передбачає розширення кладовища на 12 га). Анатолій Вершина нагадав, що це передбачене генеральним планом розвитку міста.


«У нас територія далі йде за кладовищем. Передбачено, узгоджено і затверждено, що там у нас є перспективне використання земельної ділянки під кладовище. На сьогодні вони (власники паїв – прим. авт.) нам відмовляють. Ми понад 4 роки займалися цим питанням, пливли, пливли і зупинилися», - сказав мер. Він зазначив, що раніше міська влада досягла домовленості з власниками паїв і сільською радою, що вони отримають землю в іншому місці. За словами А. Вершини, ті начебто погодились, а потім дали задній хід.

«Основна претензія: кажуть, щоб дали їм гроші. За ці паї. Вони дограються, поки буде перше захоронення. Позаду цього кладовища є розпайована земля. Її власник ***. Коли перше захоронення там з`явилося, він зрозумів, і сьогодні увесь його пай – це захоронення. Ми з ним вирішили питання А на інших в суд подали», - повідомив А. Вершина.

Нагадаємо, на території Павлограда розташовано 13 кладовищ, одне з яких, на вулиці Луганській, є діючим. На території інших кладовищ відбуваються лише так звані «родинні» підзахоронення.

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.