Перейти до основного вмісту

Питання розширення меж діючого цвинтаря у Павлограді вирішуватиме суд


Павлоградська влада має намір у судовому порядку домогтися розширення меж діючого міського кладовища на вулиці Луганській за рахунок земель сільськогосподарського призначення сусідньої Привовчанської сільради. Розширення цвинтаря передбачене генеральним планом міста. Про це 6 вересня повідомив журналістам мер Анатолій Вершина.

Під час спілкування журналісти запитали міського голову щодо стану розв’язання проблеми відсутності на території міських кладовищ місць під нові захоронення. Днем раніше, 5 вересня, в ході апаратної наради мер Анатолі Вершина доручив своїм підлеглим підготувати пропозиції щодо виділення землі для нового кладовища в районі очисних споруд міста. Однак вже 6 вересня журналісти з`ясували, що ця перспектива нездійснена.

«Я направив туди комісію, вони виїхали… Територія є, але, на жаль, там болотиста місцевість. Теоретично там 15 гектарів вільної землі. На сьогодні там сухо. Але відповідні служби не дадуть нам дозвіл, щоб там було кладовище, бо там низький рівень грунтових вод», - повідомив мер.

За його словами, за цих обставин, іншим варіантом для розміщення нового кладовища може стати вільна земельна ділянка площею 40 га в районі автопідприємства ДТЕК Павлоградвугілля. Разом із тим, сказав А. Вершина, міська влада й надалі буде домагатися розширення діючого цвинтаря на вулиці Луганській за рахунок сусідніх земельних паїв (генплан передбачає розширення кладовища на 12 га). Анатолій Вершина нагадав, що це передбачене генеральним планом розвитку міста.


«У нас територія далі йде за кладовищем. Передбачено, узгоджено і затверждено, що там у нас є перспективне використання земельної ділянки під кладовище. На сьогодні вони (власники паїв – прим. авт.) нам відмовляють. Ми понад 4 роки займалися цим питанням, пливли, пливли і зупинилися», - сказав мер. Він зазначив, що раніше міська влада досягла домовленості з власниками паїв і сільською радою, що вони отримають землю в іншому місці. За словами А. Вершини, ті начебто погодились, а потім дали задній хід.

«Основна претензія: кажуть, щоб дали їм гроші. За ці паї. Вони дограються, поки буде перше захоронення. Позаду цього кладовища є розпайована земля. Її власник ***. Коли перше захоронення там з`явилося, він зрозумів, і сьогодні увесь його пай – це захоронення. Ми з ним вирішили питання А на інших в суд подали», - повідомив А. Вершина.

Нагадаємо, на території Павлограда розташовано 13 кладовищ, одне з яких, на вулиці Луганській, є діючим. На території інших кладовищ відбуваються лише так звані «родинні» підзахоронення.

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.