Перейти до основного вмісту

Павлоградця засудили за обкрадання школярів


У Павлограді суд покарав молодика, який протягом останнього року обкрадав дітей і дорослих. Чоловік вештався по міських школах і позашкільних закладах, полюючи на залишені без догляду чужі гаджети. Свою вину в крадіжках підсудний визнав.

У матеріалах суду йдеться про кілька епізодів злочинів, винуватцем яких служителі Феміди визнали раніше неодноразово судимого мешканця Павлограда. До речі, протягом останніх 10 років молодик скоїв чотири кримінальні правопорушення – усі крадіжки.

Перший епізод, який обвинуваченому інкримінувало слідство, датований 29 листопада 2016 року. За версією правоохоронців, цього дня приблизно о 14.20 чоловік завітав до міської школи №17, звернув увагу на відчинену роздягальню, де діти залишили свій одяг, зайшов у неї і почав нишпорити по кишенях. Знайшов один смартфон вартістю майже 1400 грн. і вкрав його. Пізніше виявилося, що гаджет належав 15-літній школярці.

Вже за кілька місяців, 2 лютого 2017 року, близько 17.05 обвинувачений поцупив кілька мобільних пристроїв у вихованців павлоградського ліцею на вулиці Західнодонбаській. Тут він теж вільно зайшов до дитячої роздягальні і вполював одразу три пристрої. 10-літню школярку крадій-рецидивіст позбавив простенького телефона, а з кишень одягу двох її однолітків він витягнув два сучасних смартфона. Загальна сума збитків, які завдав цього дня дітям молодик, склала понад 2,5 тис. грн..

Майже за тиждень, 8 лютого, обвинувачений о 17.00 побував у приміщенні школи №4, побачив незачинені двері дитячої роздягальні на першому поверсі і зайшов усередину. Цього разу молодикові пощастило менше – він встиг вкрасти з кишені 18-літнього юнака смартфон вартістю близько 3 тис. грн. Місяць по тому, 10 березня, обвинувачений здійснив ще дві крадіжки, завітавши увечері до позашкільного навчального закладу «Центр позашкільної роботи» на вулиці Войновій 7. У коридорі на столику він побачив мобільні гаджети і таємно привласнив два з них – вартістю близько 3,7 тис. грн. і понад 1600 грн.

Під час судового засідання чоловік визнав себе винним у скоєнні зазначених злочинів, висловив каяття і попросив суд не зволікати із вироком. Четверо з п’яти потерпілих, яких допитав суд, повідомили, що обвинувачений повністю відшкодував їм завдані збитки. В одному випадку питання про відшкодування ще вирішувалося. Завершуючи розгляд справи, Павлоградський міськрайонний суд 14 серпня 2017 року визнав підсудного винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України («крадіжка, скоєна повторна») і присудив молодикові 2 роки і 20 днів позбавлення волі. У чоловіка ще є час на оскарження цього вердикту.


Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.