Перейти до основного вмісту

Павлоградського гірника покарали за крадіжку телефонів у своїх колег



Гірник із Павлограда отримав покарання за те, що в травні 2017 року вкрав у двох своїх колег гаждети. Чоловік визнав свою провину і відшкодував потерпілим завдані збитки.

Про крадіжку в одному з Шахтоуправлінь Західного Донбасу йдеться у вироку Павлоградського міськрайонного суду. За версією слідства, перший інцидент стався 26 травня приблизно о 7.42 в роздягальні адміністративно-побутового комплексу ШУ. Обвинувачений - працівник шахти, батько 8-річної доньки, власник диплому про вищу освіту – поцупив із кишеня чоловічих брюк свого колеги-шахтаря смартфон вартістю близько 3 тис. грн.

Вже за три дня, 29 травня о 7.47 обвинувачений, перебуваючи в приміщення тієї ж роздягальні, знов вкрав чужу мобілку. Переконавшись, що за ним ніхто не стежить, обвинувачений підійшов до вішалки з одягом одного із гірників, відкрив його сумку і вкрав телефон власника. Експерти оцінили розмір завданого збитку в 1111 грн.

Під час судового засідання обвинувачений повністю визнав свою провину в скоєнні подвійної крадіжки і висловив щире каяття. Гірник пояснив, що завдані збитки він вже компенсував потерпілим. Один із потерпілих, який був присутній на розгляді справи, підтвердив слова обвинуваченого. До речі, останній просив суд не зволікати з прийняттям рішення, не досліджувати зібрані докази і не допитувати іншого потерпілого.

Павлоградський міськрайонний суд на своєму засіданні 7 серпня визнав дипломованого гірника винним у скоєнні крадіжки (ч. 2 ст. 185 КК України) і призначив йому покарання у вигляді умовного обмеження волі терміном на два роки

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.