Перейти до основного вмісту

Павлоградці вже не подають петицій до місцевої влади


Схоже, павлоградці зневірились у такій формі взаємодії з місцевою владою, як електронні петиції. Остання пропозиція від містян, подана для голосування на павлоградську сторінку сайту «Єдиної системи місцевих петицій», датована січнем 2017 року і стосується перегляду транспортних тарифів.

За два роки існування цього ресурсу, покликаного встановити ще один канал взаємодії громади і органів місцевої влади, мешканці міста звернулися до чиновників із 90-а електронними петиціями. Перша пропозиція від 23 жовтня 2015 року стосувалася проблеми громадських туалетів на кінцевих зупинках автобусних маршрутів. Втім, ідею допомогти водіям цивілізовано відправляти свої фізіологічні потреби підтримала тоді лише чверть (127) від необхідної кількості (500) голосуючих. До числа найоригінальніших петицій містян кореспондент www.5632.com.ua відніс би пропозицію розкопати фундамент старовинного храму в сквері Шевченка, заборонити депутатам самовільно використовувати кошти громади та перейменувати Павлоград.


 Найбільше поданих петицій стосувалися проблем комунального і транспортного обслуговування, стану доріг і благоустрою мікрорайонів міста, громадської безпеки і безпеки пішоходів. Дві петиції з 90 за два роки таки набрали потрібну кількість голосів. Одна пропозиція, з якою її автор Володимир Буряк звернувся до влади навесні 2016 року, стосувалася облаштування парку на території мікрорайону ім. 18 Вересня. Цю ідею підтримали 505 мешканців, котрі скористалися можливостями голосування на електронному ресурсі. Вже на початку травня перший віце-мер Віталій Мовчан публічно відповів авторові і його однодумцям про проведений міськими службами благоустрій території «хімзаводівського» парку.


 Друга петиція від 25 січня 2017 року, що набула популярності серед павлоградців і отримала від них необхідну підтримку, зачіпала питання тарифів на користування міським громадським транспортом. Автор пропозиції про скасування рішення міськвиконкому про нові розцінки на проїзд – Едуард Станько. Вже за два тижні його петицію підтримали близько 700 земляків. Але розглянути електронне звернення і надати авторові відповідь чиновники не встигли, оскільки тарифи на той час влада вже переглянула. Петиція Е. Станька виявилася на сьогодні останньою, що їх подали на електронний ресурс мешканці Павлограда.

Наша довідка

Система подачі місцевих петицій стартувала в Україні 1 жовтня 2015 року. Вона створена в рамках програми "Електронного управління з метою підзвітності влади та участі громади", яка фінансується Швейцарською Конфедерацією та виконується Фондом Східна Європа. Мета системи – «допомогти органам місцевого самоврядування, надавши їм готове технічне рішення і пакет проектів місцевих нормативно-правових актів...» Правовою підставою для роботи системи служить ст. 231 Закону України «Про звернення громадян».

Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.