Перейти до основного вмісту

Павлоградці частіше скаржаться на поганий зір


Серед мешканців Павлограда зростає кількість тих, хто страждає хворобами очей і поганим зором. Поки що ця динаміка вимірюється кількома відсотками, а загальна чисельність диспансерної групи не перевищує кілька сотень осіб. Однак медики закликають містян не зволікати з відвідуванням офтальмолога.

Про це йшлося під час прес-конференції 19 жовтня, де одним із головних спікерів була лікар-офтальмолог міської лікарні №4 Любов Гордіченко. Вона повідомила, що, за даними Всесвітньої організації з охорони здоров`я, 136 млн мешканців планети мають поганий зір, щороку до них додається ще 1-2 млн хворих. І Павлоград тут не виняток.


Однією з найпоширеніших хвороб очей, яка впливає на якість зору, є глаукома, нагадала Любов Гордіченко. Лікар зазначила, що 15% хворих на поганий зір і сліпоту мають ці проблеми саме через розвиток у них глаукоми. І їхня кількість щоразу збільшується. Зокрема, якщо за перші 6 місяців 2016 року на диспансерному обліку перебувало 559 хворих на глаукому, то за аналогічний період 2017 року цей показник виріс до 579 осіб. Загалом, на Дніпропетровщині глаукомою страждають 15 тисяч мешканців.

«Глаукома підступна хвороба, бо на своєму початку вона ніяк не виявляє себе, - наголосила офтальмолог. – Людина не має скарг, або вони не є специфічними для цієї хвороби. Її здатне виявити більш детальне обстеження у фахівця. Тим, кому виповнилося 40 років, варто щороку відвідувати офтальмологічний кабінет, де можна виміряти тиск в очах, поле зору тощо. Адже якщо виявити глаукому на ранніх стадіях захворювання, то можна цілком зберегти свій зір».

Симптоми

Як визначити, чи хворі ваші очі? Медики вказують на основні ознаки захворювання: помутніння в очах, райдужні кола навколо джерела світла, вологість очей, часта зміна окулярів і незадоволеність ними. Крім того, ознакою розвитку глаукоми може служити звуження поля зору.

Фактори ризику

Вік (ризик захворіти глаукомою зростає після 40 років), генетична схильність, вікова макулодистрофія (хронічне прогресуюче захворювання, для якого характерне враження центральної зони очного дна), катаракта (офтальмологічне захворювання, пов'язане з помутнінням кришталика ока, що викликає різні ступені розладу зору), травми ока, цукровий діабет, інші хронічні захворювання, регулярне навантаження на очі.

Лікування

На жаль, повністю вилікувати глаукому неможливо, визнає лікар, але своєчасна діагностика дозволить загальмувати розвиток хвороби. За словами Л. Гордіченко, в світі існує три основні методи лікування глаукоми: медикаментозне (призначення очних крапель), лазерне (практично безболісна процедура, її проводять в Дніпрі) і хірургічне.

Наша довідка

Глаукома - це хронічне прогресуюче захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску і призводить до атрофії очного нерва. В результаті, порушується передача зорових образів в кору головного мозку для аналізу зорового зображення. Людина поступово сліпне. Причини виникнення глаукоми науці достеменно не відомі.

Олекса Сурай

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.