Літо 2024 року. Південний схід. Покинута хата одного з прифронтових сіл. Хлопці, які тут окопалися, натрапили на клунок зі старими книжками...
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Колишній військовий будує храми із сірників (відео)
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
У Павлограді колишній військовийстворює із сірників справжні архітектурні шедеври. Зокрема, «зводить» іграшкові церкви, які вражають своєю схожістю з оригіналами. Звати
майстра-самоучку Сергій Кулібаба. Ще у 2011 році він зробив мініатюрну
копію Спасо-Нерукотворного Образу кафедрального собору. На створення точного аналога знаменитої церкви у Сергія пішло майже п'ять тисяч сірників і один рік роботи.
Його собор вільно розташовується на невеличкій тарелі. Висота сірникової церкви від умовного фундаменту до шпиля - приблизно 40 см.
Всі деталі виписані з ювелірною точністю. «Майструвати
свій храм я почав минулої весни, - розповідав тоді авторові Сергій Кулібаба. - Сидів над ним увесь рік. І ось, лише
днями скінчив. Праця доволі трудомістка - надто багато дрібних деталей потрібно виготовити, а потім відшліфувати,
підігнати одну до одної, склеїти».
«У мене всі пропорції в голові»
Сірниками
павлоградський умілець захопився
лишеза
два роки до нашої розмови. Зізнавався, мовляв, спершуі уявити не міг, що так полюбить цю справу. «Мій батько, Володимир Олексійович, був конструктором-любителем. Досить
відомим у місті. Він
побудував дельтаплан і в 70-річному віці літав на ньому. Можливо, в мене проявилися батькові гени?!» – міркував С. Кулібаба. Сергій - колишній
військовий, на час нашої розмови працював
адміністратором в одній із
приватних компаній Павлограда. Одного разу хтось із колег показав йому книгу -
посібник для початківців, де йшлося про різноманітні саморобки із сірників. І тут, каже він, його немов прорвало. Почав із крихітної сільської хатинки, потім з`явився справжній хутір в
мініатюрі: українська хатка, криниця, церква... Далі руки аматора створили сірникову копію його власної садиби.
Майстерності набував із досвідом. У найбільш складних випадках спрацьовувала
інтуїція. «Підручники? Жодного! - зізнавався умілець. - Я торував свій шлях, вчився на
власних помилках. Розміри і пропорції тепер підбираю на око, без лінійок і
математичних розрахунків. У мене всі
пропорції в голові!» Набір
інструментів для виготовлення саморобок у Сергій Кулібаби звичайнісінький: кусачки, ніж, пінцет, клей ПВА, шкурка-нулівка, надфіль. І, власне, сірники.
«Палички використовую лише рівненькі, із чіткими зрізами - тоді й стіни у майбутнього макета будівлі не "гулятимуть", - ділився секретом майстер. - Купую сірники кількома блоками. А ще хлопці
знайомі дарують мені коробочками».
У своїх виробах умілець використовує клей, пояснює, що він дозволяє більш точно
відтворити макет оригіналу.
П'ять тисяч сірників
і півлітра клею
Над сірниковими аналогами старовинних церков і сільських хат
Сергій Кулібаба працював на
дозвіллі. Рідні знали про
його захоплення і підтримували
ентузіаста. А ось копію храму
Голубицького павлоградець створював мало не в таємниці від близьких і друзів.
Хотів зробити їм сюрприз. «Скільки
сірників використав на храм? - перепитував
майстер. - Майже п'ять тисяч, а якщо бути точним, то 4995 штук. І це, не рахуючи
тих сірників, які слугували
мені допоміжним матеріалом для виготовлення внутрішніх перекриттів, балок. А ще
я витратив півлітрову банку клею!»
За словами Сергія, найскладніше було робити куполи. «Я не далеко відійшов від оригіналу конструкції: зміцнив куполи дротяною«арматурою», в якості дошок використав папір, а зверху поклав на клей сірникову покрівлю. Дуже кропітка була робота. Зате тепер моя копія
повторює всі зовнішні деталі храму»,
- говоритьСергій.
На питання, який сенс він бачить у своїх творах, умілець
відповідав: «Це краса, створюючи яку, ти відпочиваєш
душею... Тут багато потрібно терпіння і посидючості, але це хороші ліки від повсякденної метушні». Тоді, у 2011 році, Сергій Кулібаба зізнавався, що
мріє створити сірникову копію Свято-Троїцького храму, що стоїть у Новомосковську. А ще
хоче знайти в Західному Донбасі однодумців.
Дружина про
захоплення чоловіка
Віра Петрівна (дружина): «Сергій завжди мав старанність, завдяки якій створює такі вироби. Щоразу вони у нього виходять кращими. Свою останню роботу - копію храму Голубицького - він, дійсно, мені до
останнього моменту не показував. Інші вже бачили, а я ні... Мені подобається
те, чим чоловік займається, справа в тому, що я сама йому купувала ножиці для обрізання сірників, інший
інструмент».
Цікавий факт
У світі з сірників навчилися творити дива - починаючи від крихітних будиночків і
закінчуючи величезними архітектурними ансамблями. Найбільший сірниковий виріб, занесений до
Книги Гіннеса, - це копія
нафтової платформи. Важить він
майже одну тонну і підіймається
вгору на чотири метри, а його
довжина становить понад шість метрів!
Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.
Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Коментарі
Дописати коментар