Перейти до основного вмісту

Більшість павлоградців долає свої психічні проблеми самотужки


Близько 3% мешканців Павлограда мають ті чи інші психічні розлади і стоять на обліку у медиків. Втім, чимало містян, у котрих є певні порушення психіки, намагаються самотужки долати свої проблеми, оскільки бояться розголосу. Ситуацію ускладнює і той факт, що місту не вистачає фахівців з психотерапевтичних практик. Про це розповіла журналістам під час прес-конференції 5 жовтня головний психіатр Павлограда Наталя Гамій.

За словами лікаря, найбільшу кількість пацієнтів диспансерної групи становлять хворі з органічними розладами особистості внаслідок ураження головного мозку. На 2 місці – люди, котрі страждають так званими пограничними розладами психіки або непсихотичними (непродуктивними) розладами свідомості. Ще близько 4% пацієнтів страждають на депресію. «За консультаціями до нас щороку звертаються більше 20 тисяч людей. Але загальний страх перед зверненням до психіатрів залишається ще високим», - говорить Наталя Гамій. Вона зазначає, що, за оцінками спеціалістів, лише чверть людей з проблемами психічного здоров'я у розвинутих країнах регулярно лікуються у фахівців. Однак більшість хворих самотужки намагаються боротися з проблемами свого психічного здоров'я, звертаються за допомогою до сім'ї, друзів або колег, шукають потрібну інформацію в інтернеті. Ця ситуація характерна і для Павлограда.

«Ми говоримо за стигматизацію (негативне виділення суспільством індивіда за якоюсь ознакою – прим. авт.). Вона має у нас місце. З огляду на це, багато людей, звертаючись до нас за допомогою, прохають не заводити на них ніякої документації. Хоча закон про психіатрію передбачає, що людина має зайти до кабінету, маючи на руках згоду на надання їй допомоги. Тому в цьому питанні є проблеми», - констатує лікар. Н. Гамій також вказує на те, що останнім часом серед її хворих збільшується кількість випадків з органічними порушеннями психіки. На думку фахівця, це пов’язано із соматичними захворюваннями, черепно-мозковими травмами, нейроінфекціями тощо. Щодо хворих на депресію, то їхня кількість рік від року суттєво не змінюється, є лише сезонні сплески.

Н. Гамій відзначає, що на ситуацію з психічними розладами впливають різні фактори, в тому числі й стреси, пов’язані з війною. «Я працюю у військоматі і бачу тих, хто повертається з АТО. Однак лише в деяких випадках окремі бійці говорять про свої проблеми із психікою. Стандартною ж відповіддю є заперечення будь яких скарг. Про окремі моменти вони говорять лише після розпитувань. У багатьох є ставлення до лікарів: мовляв, що ви розумієте, якщо не були в тих умовах?»

Н. Гамій говорить, що з початку року лише два десятки атовців звернулися до фахівців її профілю за допомогою. «Зараз ми займаємося одним випадком - у чоловіка дуже важкий депресивний стан. Але більшість долають свої проблеми самотужки», - каже лікар. Вона визнає, що в Павлограді обмаль фахівців із психіатрії і немає жодного, хто б професійно займався психотерапією, хоч чимало містян цього потребують. До речі, останні роки в Павлограді залишається вакантною ставка дитячого психіатра. Попри всі ці складнощі, Наталя Гамій радить землякам, чий психічний стан потребує сторонньої допомоги, не залишатись наодинці з проблемою, а звертатись до психоневрологічного диспансерного відділення міської лікарні №1, розташованого за адресою вул.. Шевченка, 63; тел.: 6-00-60.

Поради лікаря

Мисліть позитивно, відкрийте для себе гумор, дружбу та любов. Якомога більше рухайтеся: бігайте, ходіть, просто потанцюйте, плавайте, ходіть на рибалку, відпочивайте на природі. Якщо ви віруюча людина, попросіть допомоги у вашому прагненні бути здоровим. Віра, молитва і духовність відіграють важливу роль в одужанні. Ваше відчуття духовного благополуччя може допомогти вам подолати випробування, які ви не в змозі змінити.

Олекса Сурай

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.