Перейти до основного вмісту

Цього року травмувалися вже понад 14 тисяч павлоградців

В останнє десятиліття мешканці Павлограда стали частіше травмуватися. Лікарі говорять, що до кінця 2017 року кількість випадків отримання травм у місті може скласти 18 тисяч. Головною ж причиною невтішної динаміки є власна необережність людей. Про це йшлося 24 жовтня під час засідання міської комісії з питань безпеки життєдіяльності населення.

За словами завідувача травматологічним відділенням міської лікарні №4 Олександра Онищенка, протягом 9 місяців 2017 року працівники травмпункту «четвірки» зафіксували вже понад 14 тисяч випадків травмування мешканців Павлограда. «Якщо протягом останнього кварталу ця тенденція збережеться, ми вийдемо на 18 тисяч», - зазначив О. Онищенко. Він повідомив членів комісії, що минулого року травм різного характеру зазнали 15 336 осіб, а 5 років тому їх було 13 512. Втім, ще 2010 року кількість травмованих павлоградців сягала 16 305 осіб.

За словами лікаря, у 80% випадків люди травмуються поза місцем своєї роботи. Більше половини цих травм мають побутовий характер. Приміром, людина впала з дерева, послизнулася чи перечепилася за щось на вулиці, врізалася ножем або болгаркою тощо. До речі, за словами О. Онищенка, останнє трапляється все частіше. Найменшу частку травмованих (1% і 4%) становлять ті, хто постраждав під час ДТП і в кримінальних сутичках. Хоча саме в цих випадках травми бувають досить тяжкі – переломи, пошкодження внутрішніх органів, струси мозку, ножові поранення.


«Протягом останніх 4 років ми щороку фіксуємо 100-120 випадків травм, яких постраждалі зазнали під час ДТП. Щодо травм кримінального характеру – щороку їхня кількість сягає приблизно 780 випадків, здебільшого це наслідки побиття. Зростає кількість вогнепальних травм», - сказав завідувач відділення. Також фахівець повідомив, що впродовж року до травмпункту звернулося 150 осіб, які постраждали під час падіння з велосипеда, 85 отримали травми, впавши з дерева, 166-х покусали тварини, а ще 44-х – кліщі. За інформацією лікаря, у 12% випадків люди травмувалися, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. «Це механізм отримання травм. І як вирішити питання, щоб зменшити ці показники, сказати важко. Адже в більшості випадків усе залежить від людини», - констатував Олександр Онищенко.

До речі, за словами фахівця, Павлоград у 2016 році очолив рейтинг міст Дніпропетровщини за показниками невиробничого і виробничого травматизму (437 випадків на 10 тисяч осіб), у Дніпрі цей показник становив 351 на 10 тис., у Марганці – 403 на 10 тис. На думку лікаря, у Павлограді краще організована медична допомога травмованим і, відповідно, фіксація усіх випадків. Що стосується виробничого травматизму, то, за словами О. Онищенка, протягом останніх років кількість постраждалих під час роботи суттєво зменшилася і нині сягає в середньому 120 осіб на рік. «Ще у 2009 році їх було 500. Зменшення відбулося, коли почали бити по карману тих, хто травмується і хто контролює стан охорони праці на виробництві», - зазначив лікар.


Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.