Перейти до основного вмісту

Цього року травмувалися вже понад 14 тисяч павлоградців

В останнє десятиліття мешканці Павлограда стали частіше травмуватися. Лікарі говорять, що до кінця 2017 року кількість випадків отримання травм у місті може скласти 18 тисяч. Головною ж причиною невтішної динаміки є власна необережність людей. Про це йшлося 24 жовтня під час засідання міської комісії з питань безпеки життєдіяльності населення.

За словами завідувача травматологічним відділенням міської лікарні №4 Олександра Онищенка, протягом 9 місяців 2017 року працівники травмпункту «четвірки» зафіксували вже понад 14 тисяч випадків травмування мешканців Павлограда. «Якщо протягом останнього кварталу ця тенденція збережеться, ми вийдемо на 18 тисяч», - зазначив О. Онищенко. Він повідомив членів комісії, що минулого року травм різного характеру зазнали 15 336 осіб, а 5 років тому їх було 13 512. Втім, ще 2010 року кількість травмованих павлоградців сягала 16 305 осіб.

За словами лікаря, у 80% випадків люди травмуються поза місцем своєї роботи. Більше половини цих травм мають побутовий характер. Приміром, людина впала з дерева, послизнулася чи перечепилася за щось на вулиці, врізалася ножем або болгаркою тощо. До речі, за словами О. Онищенка, останнє трапляється все частіше. Найменшу частку травмованих (1% і 4%) становлять ті, хто постраждав під час ДТП і в кримінальних сутичках. Хоча саме в цих випадках травми бувають досить тяжкі – переломи, пошкодження внутрішніх органів, струси мозку, ножові поранення.


«Протягом останніх 4 років ми щороку фіксуємо 100-120 випадків травм, яких постраждалі зазнали під час ДТП. Щодо травм кримінального характеру – щороку їхня кількість сягає приблизно 780 випадків, здебільшого це наслідки побиття. Зростає кількість вогнепальних травм», - сказав завідувач відділення. Також фахівець повідомив, що впродовж року до травмпункту звернулося 150 осіб, які постраждали під час падіння з велосипеда, 85 отримали травми, впавши з дерева, 166-х покусали тварини, а ще 44-х – кліщі. За інформацією лікаря, у 12% випадків люди травмувалися, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. «Це механізм отримання травм. І як вирішити питання, щоб зменшити ці показники, сказати важко. Адже в більшості випадків усе залежить від людини», - констатував Олександр Онищенко.

До речі, за словами фахівця, Павлоград у 2016 році очолив рейтинг міст Дніпропетровщини за показниками невиробничого і виробничого травматизму (437 випадків на 10 тисяч осіб), у Дніпрі цей показник становив 351 на 10 тис., у Марганці – 403 на 10 тис. На думку лікаря, у Павлограді краще організована медична допомога травмованим і, відповідно, фіксація усіх випадків. Що стосується виробничого травматизму, то, за словами О. Онищенка, протягом останніх років кількість постраждалих під час роботи суттєво зменшилася і нині сягає в середньому 120 осіб на рік. «Ще у 2009 році їх було 500. Зменшення відбулося, коли почали бити по карману тих, хто травмується і хто контролює стан охорони праці на виробництві», - зазначив лікар.


Олекса Сурай для www.5632.com.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.