Перейти до основного вмісту

Павлоградські кінологи подарували малюкам Донечини новорічне свято


Павлоградські кінологи влаштували новорічне свято для дітлахів Донечини. 4 січня пошуково-рятувальний загін «Антарес» відвідав дитячий садок у Краматорську і центр соціально-психологічної реабілітації у Слов`янську. Про поїздку волонтерської групи розповіла у Фейсбук її керівниця Лариса Борисенко.

За словами кінолога, до спільної групи окрім представників павлоградської організації «Спілки самаритян-кінологів України» увійшли активісти дресирувального центру «Колізей» із селища Межова та офіцери об’єднаного центру Військово-цивільного співробітництва Збройних Сил України. Команду павлоградців склали Лариса Борисенко, Людмила Вілюкова, Олександр Лісніченко, Ольга Ісаєва, Наталя Кожуріна та інші волонтери.



Гості побували з концертною програмою у вихованців дитсадка «Кульбабка» і дошкільного дитячого будинку №3 «Гайок» у Краматорську, а також у центрі соціально-психологічної реабілітації в Слов`янську. Завітали вони й до центру ВЦС. «Чарлі, Карбон, Дюна, Боня, Бім та Спаркі - собаки рятувально-пошукового загону. Проте, сьогодні вони просто актори на сцені: танцюють та стрибають під музику, виконують команди дресирувальників – роблять усе, аби здивувати малечу та намалювати на їхніх обличчях щирі посмішки, запалити вогники радості в очах», - написала у Фейсбук Лариса Борисенко. Вона дописала, що вже під час прощання якийсь хлопчина, соромлячись, попросив собі «портфель для 8 класу, а краще рюкзак». «Із радістю, найближчим часом виконаємо його прохання!» - повідомила кінолог.



Вона додала, що «Антарес» вже протягом кількох років проводить подібні зустрічі, використовуючи методику каністерапії (лікування і реабілітація за участю собак), для дітей і дорослих пільгових категорій, а також тих, хто має особливі потреби. «Завдяки живому спілкуванню з тваринами у дітвори поліпшується настрій, розвиваються рухові функції та особисті якості», - зазначила керівниця «Антаресу». Нагадаємо, павлоградські кінологи є членами «Спілки самаритян-кінологів України», а кілька клубних вихованців пройшли спеціальне навчання під наглядом досвідчених інструкторів. Сьогодні ці чотирилапі терапевти здатні виводити людину зі стану депресії і стресу, вгамовувати душевний біль.


За останні роки кінологи «Антареса» провели низку показових та терапевтичних зустрічей з малюками, школярами і дорослими. Також «самаритяни» активно співпрацюють із міською ГО «Школа Ірини», іншими організаціями і закладами Павлограда і Дніпропетровщинви і тісно пов'язані з фронтовим волонтерством. Вони не раз виїздили в зону АТО до дітей, які пережили жахи війни. Більш того, павлоградські кінологи в рамках гуманітарного проекту «Евакуація 200» допомагають українським військовим розшукувати тіла й останки українських воїнів, котрі загинули у війні з Росією і її найманцями на Донбасі.

Олекса Сурай для  www.5632.com.ua; фото зі сторінок у Фейсбук Larisa Borysenko і Oleksa Tyxyi

Більше за темою:



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.