Павлоград вшанував пам'ять загиблого земляка-десантника Андрія Борисенка (фото, відео)

У Павлограді містяни увічнили пам'ять свого земляка - 24-річного Андрія Борисенко, українського десантника, який 20 грудня 2017 загинув від кулі ворожого снайпера під Авдіївка. 26 січня на будівлі школи №16, де навчався Андрій, і його рідному домі №12 на проспекті Шахтобудівників з'явилися меморіальні таблички.

Учасниками акції в цей день стали десятки земляків воїна - його рідні та близькі, друзі, школярі, представники міської влади, ветерани АТО, волонтери. З почесною місією освячення пам’ятних знаків до Павлограда приїхав військовий капелан і народний герой України отець Дмитро Поворотний.

Вшанувати память воїна й випускника школи прийшли його близькі, друзі, побратими, учні ООШ №16, представники міської влади

Вони поклали квіти до меморальної дошки на честь загиблого десантника

До речі, інший пам`ятний знак на стіні школи №16 присвячений Петру Карташову - офіцерові ЗСУ, який загинув у березні 2016 року теж під Авдіївкою. Вантажівка, у якій 37-річний боєць їхав зі своїм побратимом, підірвалася на протитанковому фугасі. Як і Андрій, Петро також був випускником цієї школи.

Військовий капелан о. Дмитро Поворотний освятив пам`ятний знак і прочитав молитву за всіх полеглих українських воїнів. "Ці хлопці дають нам можливість працювати, навчатися, втілювати свої мрії. Вони загинули для того, щоб війна не пішла далі... Щоб зупинити той підступний «руський мір» із "руською весною"", - сказав священик.

Присутній на жалобній акції мер Анатолій Вершина зазначив: "На нашу землю прийшла неочікувана біда. Прийшло горе, прийшла війна. І чому неждана? Тому, що наші брати, з якими ми жили століттями, прийшли на нашу землю з війною. Прийшли для того, щоб розповідати, як нам жити, що нам робити.... Те, що відбувається в нашій країні – то наші проблеми. Ми хочемо дружити з усіма, з нашими сусідами..."

Депутат міськради і керівник "Павлоградської Самооборони" Сергій Тищенко був більш жорсткіший в оцінці ситуації на сході: "Попередні доповідачі говорили про братній народ. То подивіться, який він нам братній! За часів козаччини вони знищували Україну, за часів національно-визвольних війн вони мордували наш народ, вони влаштовували Голодомори, вивозили тисячами українців у Сибір і знищували. А потім співали нам колискові пісні про братній народ. І зараз, як тільки у них випала нагода, вони встромили ніж у спину. «Братський» ніж… І через це гинуть хлопці".

Він закликав школярів вчити історію свого краї і своєї Батьківщини, а юнаків - готуватися до її захисту.

Павлоградський бард і волонтер Олександр Профатилов, висупаючи перед земляками, згадував:«Коли ми його відвозили після шпиталю на передову, на останньому блокпості нас зупинили для перевірки документів Андрія і запитали, а чи, бува, не дезертир він? Бо мовляв, немає печатки, що він виписаний із госпіталя. «Дєд» підійшов до офіцера, запитав, які проблеми, й каже: «Так, він дезертир – бо на війну дезертирував». 

На честь Андрія і всіх українських оборонців він виконав дві пісні - «Окрім душі ніхто туди не звав» і «Гинуть кращі»

Урочисте відкриття іншої меморіальної таблички відбулося на будинку №12 на проспекті Шахтобудівників, де мешкав Андрій Борисенко

Від імені Андрієвих земляків представниця волонтерського руху міста Тетяна Найда вклонилася мамі десантника Ларисі Борисенко в знак подяки за виховання воїна-патріота

На честь загиблого десантника його побратими здійснили кілька холостих автоматних пострілів у небо і всі разом заспівали національний гімн

Нагадаємо, Андрій Борисенко з 2013 року служив контрактником у 25-й ОПДБр. Із початку війни він і його бригада побували у найгарячіших точках фронту, отримав державну нагороду – медаль «Захисник Вітчизни».

«Андрій із перших днів на цій війні... – написали 20 грудня 2017 року, в день загибелі бійця, його друзі і побратими з ГО «Патріот». - У свої молоді роки йому довелось пережити пекло Шахтарська, Красногорівки, ш. Бутівки, Авдіївки й багатьох гарячих точок багатостраждального сходу, в яких цей сміливий хлопчина стояв на захисті нашого з вами спокою...»

Жив Андрій на проспекті Шахтобудівників, навчався у школі №16, а згодом у Національній металургійній академії України.13 жовтня 2017 року хлопцеві виповнилося 24 роки. З неофіційних джерел відомо, що він ось-ось мав одружитися. 

В останню путь бійця-десантника близькі, земляки й побратими провели 22 грудня.

Сусід Андрія, волонтер Анатолій Токарєв, відомий також за позивним «Дєд», сказав тоді журналістам: «Так сталося, що 20 грудня його «зняв» снайпер. Хто і що це за снайпер, я вже дізнався. Будемо «відпрацювувати». Просто так їм це не минеться». Вже за місяць, на акції вшанування пам`яті десантника, «Дєд» повідомив, що обіцянка виконана – снайпера ліквідували під Ясинуватою. За словами волонтера, вбивця Андрія прибув на Донбас із Росії.

Довідка:

З початку війни з російськими окупантами і їх найманцями своє життя віддали павлоградці: Андрій Абросімов, Віталій Курилович, Денис Каменєв, Андрій Колесник, Сергій Тофійчук, Андрій Михайленко, Олексій Жадан, Володимир Воронін, Володимир Милосердов, Олександр Близнюк, Олексій Давиденко, Петро Карташов , Михайло Добролета, Олексій Руфімський. Андрій Борисенко став 15-м полеглим героєм у цьому трагічному списку.

За даними міськвиконкому, на сьогодні 30 мешканців Павлограда мають статус членів родини загиблого учасника бойових дій і користуються відповідними пільгами. З міського бюджету родини загиблих воїнів отримують одноразову грошову допомогу у розмірі 10 тис. грн. та щомісяця – 1700 грн. (ця сума збільшується залежно від зростання прожиткового мінімуму). Також місто сплачує кошти на оздоровлення дітей з таких родин.

Олександр Шульга (кілька останніх фото зі сторінки Андрія Борисенко у Фейсбук)

Схожі публікації:

Волонтер: «Хто і що це за снайпер, я вже дізнався. Будемо «відпрацювувати»» (відео)

«Андрій із перших днів на цій війні…»