Перейти до основного вмісту

"Ця місія дуже важлива, бо хтось повинен цим займатися"

Кінологи Павлограда беруть участь у гуманітарному проекті «Евакуація-200»


Павлоградські кінологи допомагають волонтерам повертати рідним тіла й останки їхніх близьких - українських воїнів, котрі загинули у російсько-українській війні на Донбасі. Нещодавно у черговій поїздці в зону АТО в складі пошукової місії побувала голова павлоградської організації «Спілки Самаритян-Кінологів України» Лариса Борисенко.

У понеділок, 26 червня, з нею телефоном поспілкувався журналіст www.5632.com.ua. За словами кінолога, це була її друга поїздка в зону АТО в рамках гуманітарної місії «Евакуація-200». «Вперше ми їздили туди у квітні. Цього разу від павлоградської організації кінологів-самаритян я була одна, але з нами у команді працював наш керівник Анатолій Трубчанінов. Також був кінолог-волонтер із Дніпра», - розповідає Л. Борисенко. Вона говорить, що разом із чотирилапою вихованицею Спаркі (порода малінуа) брала участь у пошуку тіл загиблих військових. «Де ми цього разу вели пошук? Можна сказати, що на нулі. Було таке, що виходили на 5 хвилин, а потім ховалися у бліндажі. Ризик звісно є… Працюємо ми завжди під прикриттям сапера», - говорить кінолог.


Лариса зізнається, що ця, досить важка робота, завжди має результат. Тобто, щоразу волонтери за допомогою навчених собак знаходять у зоні пошуку чиїсь тіла чи останки. «Результат був і в першу, і в другу нашу поїздку. Звісно, ми вчили своїх собак спеціальним навичкам, вони мають відповідний сертифікат. Але я скажу, теорія – це одне, а практичний досвід – зовсім інше», - пояснює Лариса Борисенко. Вона згадує, що вперше познайомилася з представниками гуманітарної місії «Евакуація-200» 2 лютого 2017 року, коли павлоградські кінологи-самаритяни разом із волонтерами організації «Сила Добра» гостювали у дітлахів прифронтової Мар`їнки Донецької області.

«Ця місія дуже важлива, бо хтось повинен цим займатися, - розповідає Л. Борисенко. - Протягом 9 років я беру участь у пошуку зниклих людей. І за цей час зрозуміла, наскільки важливо для рідних зниклого знайти близьку йому людину. Навіть вже неживу. І, оскільки я це вмію робити, і нині такий час, я мушу робити це. Також я дуже рада, що група, з якою мені пощастило пліч-о-пліч працювати, складається з неймовірних людей. Вони мають неабиякий досвід, адже працювали ще в системі пошуку останків військових, загиблих під час другої світової війни. А з 2014 року ведуть пошук тіл загиблих на Сході України. Половину групи складають волонтери…»


За словами Лариси Борисенко, для роботи у складі місії павлоградські кінологи-самаритяни готують кілька собак. Тож згодом до Спаркі мають долучитися лабрадор Карбон Наталі Кожуріної і німецька вівчарка Нітра Олександра Лісниченка. «Хочу також висловити вдячність керівництву міського фізкультурно-спортивного комплексу імені Шкуренко, на базі якого ми тренуємося, та відділу спорту за підтримку наших зусиль», - підсумовує Лариса Борисенко.


А ось, що написав 25 червня у Фейсбук про участь кінологів в останній пошуковій акції представник гуманітарної місії Павло Нетесов. «Реально в Украине существует 4 собаки работающие по трупам. С нами в миссии две из них… Вы только представьте, что у останков 2014 года нет вообще запаха, поразительно, но они выглядят так, словно это не 2014 год, а 1941... А вот, подготовленная собака чувствует запах... и, если ей его показать, она будет его четко брать и обозначать… Ребята кинологи могут оказать неоценимую помощь поисковикам..., ведь время уходит..., не из всех найденных останков можно будет выделить ДНК. Огромное спасибо за ваш волонтерский труд!»



Нагадаємо, павлоградські кінологи з 2014 року є членами «Спілки Самаритян-Кінологів України». За час війни вони разом з іншими волонтерами неодноразово виїздили в зону АТО, аби підтримати українських бійців і мешканців прифронтових містечок і сел. Також протягом 2016 року кінологи Павлограда взяли участь у 9 пошуково-рятувальних операціях на території Придніпров`я.


 Наша довідка

Гуманітарний проект «Евакуація-200» реалізується з 2014 року під егідою Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України. Учасники проекту проводять пошук, ексгумацію та евакуацію тіл загиблих із місць колишніх боїв у зоні проведення АТО. За словами старшого офіцера відділу пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва ЗС України підполковника Михайла Котелевського, лише з вересня 2014 року по січень 2016 року пошуковці та офіцери гуманітарного проекту евакуювали понад 690 тіл і фрагментів тіл загиблих, з них більше 200 - з тимчасово окупованої території на Сході України. (джерело: http://na.mil.gov.ua).

Олекса Сурай для www.5632.com.ua, фото зроблені Павлом Нетесовим і надані Ларисою Борисенко

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.