На власні очі

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

Фото зі сторінки  93-тя ОМБр Холодний Яр  у Фейсбук На Павлоградщині попрощалися з 24-річним бійцем Дмитром Кравченком У Павлограді містяни 3 квітня попрощалися зі своїм земляком, українським воїном Дмитром Кравченком. Боєць 93-ї бригади Збройних Сил України пішов із життя 31 березня, у власний день народження. Захисникові було лише 24 роки…

14 березня Україна вшановує своїх воїнів-добровольців «Якщо ворог раптом посуне на нас, я готовий знову стати до зброї!» - це слова 27-річного Ярослава Могильченка. Сьогодні він «муніципальний вартовий» - спільно з поліцією охороняє громадський порядок на вулицях Павлограда. А 5 років тому хлопець у складі добровольчого підрозділу «Правий сектор» пішов боронити від окупантів український Донбас.

Дмитрові Коваленку вдалося протягом однієї хвилини віджатися від полу лише 23 рази Свої змагання вони присвятили пам ` яті загиблого героя-земляка Олександра Лавренка У Лозовій на Харківщині ветерани російсько-української війни разом із місцевими підприємцями започаткували спортивний турнір імені свого земляка, Героя України Олександра Лавренка. Змагання стартували у день його народження, 9 березня, й проходили у міській школі №7, де вчився Олександр.

Цікаво, якби Тарас Шевченко жив у 21 столітті, якою була б його поезія? Можливо, її так само роздирали б на шматки, цензурували, звинувачували автора у ксенофобії й дорікали простотою стилю. І водночас щиро захоплювалися б його рядками, читали їх зі сцен і ширили у соцмережах... Хтозна, як би воно було.

У Лозовій на Харківщині місцеві патріоти щороку вшановують пам ` ять не лише героїв-крутянців, а й своїх земляків - вояків Української Народної Республіки, які полягли тут у боях з більшовицькими загонами в грудні 1917 року. На честь оборонців УНР в парку Перемоги височіє металевий хрест - «Героям України». Впорядкований, але неофіційний, поки що.

Фронтовик, який брав Берлін, згадує про моторошні факти Другої світової війни - У кабінеті Гітлера я не був - не ходив туди. Пам'ятаю, в будівлі рейхсканцелярії стояв сморід - тхнуло димом і спиртом, а подекуди й вогкістю - так кров пахне. Крові багато було. Розбиті пляшки, трупи есесівців. Вони пили і стріляли один в одного, самі стрілялися... Боже, Боже... Я бачив таке, що іншому годі й уявити ...

На місці самоспалення Олекси Гірника на Чернечій горі. Джерело:  www.istpravda.com.ua Більше 40 років тому українець Олекса Гірник здійснив акт самоспалення на Тарасовій горі «А ви, напевно, думали, що це все буде вічно - герб князя Володимира, синьо-жовтий прапор, українська мова? Даремно думали. За свою країну потрібно боротися, за неї потрібно переживати, її потрібно відчувати...» - так за рік і з гаком до початку другого Майдану написав на своїй сторінці у Facebook відомий український журналіст Віталій Портников.

У Павлограді ветерани місцевого Євромайдану згадали буремні події 5-річної давнини і вшанували пам'ять загиблих на Донбасі українських бійців. У понеділок 3 грудня об 11.00 активісти зібралися з цього приводу в сквері Шевченка, де провели невеличкий мітинг.

Розповідь Сари Яківни Переяславець, мешканки села Шандрівка Юр`ївського району Дніпропетровської області (народилася 29 червня 1919 року)

Преображенська громада (м. Лозова) Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ отримала від своїх земляків унікальний подарунок – картину місцевого іконописця Федора Кравченка. В основу роботи покладений сюжет із Біблії - молитва Ісуса Христа в Гефсиманському саду. Митець створив її в першій половині 20 століття.

За 160 кілометрів від Києва є давнє село з колоритною назвою Мільки. Ця розповідь про його долю і долю його мешканців – їхні щоденні клопоти і сподівання «Що, питаєш, тут буде далі? – дядько Микола висмикнув із-під ніг запилену стеблину, розтер її між пальцями, кинув погляд у бік сільського цвинтаря й несподівано голосно, ба, навіть сердито відповів: - Нічого не буде. Помруть наші Мільки. Років за десять ліс та болото їх з ` їдять ... » І замовк. Цієї миті він, вочевидь, картав себе за раптовий спалах відчаю, образи, ледь вловимої злості. Певно, дуже боліло йому…

Її звати Віра Григорівна, вона пенсіонерка й колишня викладачка університету. Мешкає у Ніжині і доглядає за своєю родовою спадщиною в невеличкому селі біля Прилук. Її обійстя потерпає від злодіїв і наступу дикої природи. Але Віра Григорівна не може залишити напризволяще свою садибу, оскільки вона пов`язує її з кількома поколіннями предків.

У Лозовій 27-й День Незалежності містяни відзначили традиційним парадом вишиванок, безліччю різноманітних конкурсів, виступами самодіяльних артистів і навіть власним «вишиваним» рекордом. Принаймі, його анонсували. А біля хреста «Героям України», що в парку Перемоги, представники однієї з християнських конфесій відслужили молебень на честь загиблих українських воїнів.

У Павлограді містяни 23 серпня відсвяткували День Державного Прапора. Головні урочистості проходили на вулиці Центральній біля меморіалу борцям за волю України. Участь в акції взяли представники влади, ветерани російсько-української війни, громадські активісти й волонтери, православне духовенство. Перед учасниками виступили творчі дитячі колективи.

У Лозовій на Харківщині земляки й побратими вшанували пам'ять полеглого в бою під Донецьком 4 роки тому Героя України 31-річного Олександра Лавренка. Місцем жалобної акції стало центральне кладовище, де похований український танкіст.

Два роки тому в Павлограді сталася пригода, відео якої розтиражували не лише українські ЗМІ, а й кремлівські пропагандистські ресурси. Під час громадських слухань щодо перейменування невеличкого провулку Чкалова на честь загиблого героя АТО Андрія Михайленка один з учасників обговорення назвав війну на сході України «громадянською», за що отримав хук у щелепу від свого опонента – ветерана цієї війни.

Влітку 2014 року в небі над Луганськом загинув 24-річний десантник із Павлограда Денис Каменєв. Він був на борту військово-транспортного літака ЗСУ «ІЛ-76», збитого терористами. Ніч 14 червня стала останньою для 49 бійців і членів екіпажу літака.  Увечері, за кілька годин до трагедії, Денис зателефонував додому: «Мамо, ми на літаку полетимо, а я ж ніколи в житті не літав!» 

Вивезена на примусові роботи до Німеччини під час Другої Світової війни українська дівчина стала улюбленою нянею чужим дітям Навесні 2010 року мені пощастило познайомитись із жінкою, чия доля, напевне, могла б стати сюжетом драматичного роману чи художнього фільму. Настільки багато я побачив у ній зворушливої й водночас неплакатної правди. Звати цю людину – Марія Свиридівна Сафронова, вона – колишня острабайтерка Третього рейху. На час нашої зустрічі їй виповнилося 86 років. Нині вона вже перебуває в іншому світі...

Плануючи літній відпочинок, чимало павлоградців балансують між двома варіантами: байдиками на пляжі і працею на садово-городній ділянці. Звісно, є й інші способи відволіктися від буденних справ. Втім, фахівці кажуть, що нині все більше українців поєднують відпочинок з виченням рідної історії, заглибленням у національні традиції. Зветься це етнотуризмом.