"Істерик ні в кого немає". Як живуть кияни під обстрілами.

 Київ, ранок 27 лютого. Позаду ще одна доба війни.

Її звати Світлана. Вона викладачка. Мешкає в районі Позняки. Тому самому, де на світанку 25 лютого орківська ракета влучила в житлову багатоповерхівку.

- Я добре чула цей вибух. Від початку обстрілів мушу майже увесь час ховатися в укритті. Додому навідуюся лише для того, щоб підзарядки и телефон та зробити деякі справи. Моя квартира на 14 поверсі. Тепер у ній небезпечно перебувати.

Наше укриття розташоване в підвальному приміщенні однієї з будівель (я навмисно не називаю її - авт.) Порівняно з підвалами житлових будинків у нас комфорт. Можна навіть полежати. 

Людей тут чимало. Переважно жінки, літні люди, діти. Є навіть домашні тварини. Звісно, всі ми переживаємо стрес. Але істерик ні в кого не має. Постійно моніторимо новини. Спілкуємося з близькими по телефону.

Дуже боляче дивитися на малюків, котрі не розуміють, що опинилися в епіцентрі війни. Вони плачуть. Це дуже болить.

Учора ввечері декілька наших чоловіків мусили  вартувати на вході.

Попри цей жахливий стан, я вірю, що ворог нас не візьме. Київ йому не по зубах. І загалом, я впевнена у нашій перемозі. Україна обовязково встоїть