Перейти до основного вмісту

У Лозовій православна громада отримала унікальний подарунок


Преображенська громада (м. Лозова) Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ отримала від своїх земляків унікальний подарунок – картину місцевого іконописця Федора Кравченка. В основу роботи покладений сюжет із Біблії - молитва Ісуса Христа в Гефсиманському саду. Митець створив її в першій половині 20 століття.

Картина з`явилася в храмі Преображенської парафії на вулиці Новосвітській на початку листопада. Громаді її передав онук художника Олександр Кравченко. «Автор картини навчався мистецтву іконопису ще за часів російського царату, - розповідає священнослужитель Преображенської парафії отець В`ячеслав Труш. – Відомо, що Федір Кузьмич деякий час перебував у Києво-Печерській Лаврі, а згодом у Святогорському монастирі. Займався тим, що перемальовував картини інших відомих митців і створював власні оригінальні ікони».

За словами священика, картина, що переповідає євангельський сюжет про молитву Ісуса Христа в Гефсиманському саду, написана олією на міцній дубовій дошці. Ймовірно, робота є копією іншого твору і датована приблизно 30-40 роками минулого століття. Чимало ікон лозівського митця тривалий час зберігалися в різних храмах Південної Харківщини. Зокрема, в Лозовій, у містечку Барвінкове, селищах Панютиному, Близнюках, селі Уплатному тощо. Помер Федір Кравченко у 1952 році, іконописця поховали на центральному кладовищі його рідного міста.

«Картину, про яку йдеться, нашій громаді подарував онук митця Олександр Кравченко – теж художник. Вона є реставрованою іконою. І, до речі, намоленою. Крім того, власник передав нам літографію (техніка гравюри, коли фарба під тиском переноситься з пласкої друкарської форми на папір – прим. авт.). Це зображення ікони Божої Матері, створене в 1903 році в Києві. Звідти Федір Кузьмич привіз літографію до Лозової», - зазначає о. В`ячеслав.

Священик говорить, що такі подарунки говорять про збереження духовних традицій і зв'язок поколінь. А ще вони свідчать про визнання дедалі ширшим колом лозівчан молодої православної громади, набуття нею ваги в християнському світі.

Олександр Шульга

Схожі публікації:

На Харківщині створили нову парафію УАПЦ

У Лозовій релігійна громада УАПЦ відзначила Трійцю

Як лозівчани освячували великодні кошики

Владика Ігор Ісіченко лозівчанам: «Я бажаю, щоб ваша  громада також сталася»

                                                           Як зростає Преображенська парафія

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.