Меотида: краса, яку навпіл розірвала війна (відео)


Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.

Краса тут специфічна: вона для тих, кому до вподоби напівдикий приазовський степ, коктейль із запахів моря й різнотрав`я, солоний вітер і галас сотень тисяч пташок. Зокрема, й червонокнижних.

«Птахи – найдивовижніше, що має парк»

Дістатися до парку не складно. Мені й коллегам пощастило побувати тут на початку серпня.

Наш журналістський десант висаджується на незаселеній частині Білосарайської коси. Так зветься півострів за 30 км на південний захід від Маріуполя.


Якщо ви вирішили прямувати до цієї локації, прихопіть із собою фотоапарат із потужним об`єктивом. Або ж бінокль. Бо місцеве птаство надзвичайно лякливе – близько до себе людину не підпустить. А поспостерігати за ним – цікаво.

Нашими гідами на території Національного природного парку цього разу стають його директорка Надія Долгова і керівник наукового відділу Олександр Бронсков.


директорка парку Надія Долгова і науковець Олександр Бронсков

-
Птахи – найдивовижніше, що має парк і заради чого він створений, - говорить вчений. - До війни ми проводили основну роботу на Кривій косі (нині це окупована територія Азовського узбережжя на схід від Маріуполя – авт.). Там була колонія гідрофільних (прибережних – авт.) птахів – найбільша в Середземномор`ї.


За словами пана Бронскова, у східній частині парку гніздилися реготун чорноголовий - він занесений до Червоної Книги, крячок рябодзьобий, кучерявий пелікан – окрім, як на узбережжі Азовського моря, в Україні його більш ніде не зустрінете.


- З початком бойових дій на Донбасі усе це втрачено. Бойовики «ДНР» розлякали майже всіх птахів на Кривій косі. Білосарайська коса забудована, тому місць для гніздування тут обмаль. Однак немає зла, щоб на добре не вийшло. У нас з`явилася прикордонна застава – українські військові обмежили доступ відпочивальників до заповідної частини коси. І там оселилася колонія птахів, якої досі не було. Це близько 10 тисяч особин крячка рябодзьобого. Частково він перелетів до нас із окупованої території парку. Є тут крячок річковий і крячок малий. Останній занесений до Червоної книги, - пояснює науковець.


Символом «Меотиди» є рідкісна птаха, яку звуть чоботарем або шилодзьобкою. Загалом, на території національного парку гніздиться близько 100 видів різних птахів, ще близько 150 видів перепочивають тут під час тривалих перельотів. Серед них чимало й відомих хижаків: кібчик, орлан білохвіст, шуліка чорний, сапсан. Територія парку є домівкою чи тимчасовим прихистком для 30 видів червонокнижних пернатих істот.

«Тут теж було чутно вибухи»

Співробітники парку розповідають, що минулого року сюди прилетів, хоча й не став гніздитися, рожевий пелікан. А на Кривій косі ще до 2014 року мешкало 15 особин кучерявого пелікана. Обидва види мають природоохоронний статус.

Чорний баклан. Ці птахи гніздяться на безлюдних ділянках Білосарайської коси

- Війна сполохала нам цих птахів, - говорять працівники «Меотиди». – Тут, на Білосарайській косі, теж було чутно вибухи.
Тепер поблизу парку наші військові проводять на морі навчання. Стріляють із крупних калібрів. Відповідно, риба тікає, а відтак і пелікани сюди не летять.

За словами пана Бронскова, національний парк створено на базі однойменного регіонального ландшафтного парку. Його територією була прибережна смуга довжиною у 2 км. Саме тут науковці свого часу виявили рідкісну для Приазов`я квітку – дикий гладіолус у кількості майже 3 млн рослин. Згодом натрапили на орхідею, яку в цім краї теж раніше не зустрічали. Знайшли червонокнижний лук Регеля – близько 2 млн екземплярів.

Флора на території парку дуже різноманітна

- Розумієте, наш парк не є заповідником. Тут природа й люди співіснують. І ми не можемо обмежувати комусь сюди доступ. Водночас прагнемо зберегти для майбутнього рідкісну флору і фауну, якими багате узбережжя. Зокрема, хочемо встановити вебкамери в місцях гніздування птахів і транслювати це відео для туристів і науковців. Цікаво, що місцеві жителі знають, які рідкісні птахи поряд із ними живуть і які дивовижні рослини тут є. Але не цінують цієї краси, - із сумом каже Олександр Бронсков.


За гроші профільного міністерства керівництво «Меотиди» придбало катер і нову адмінбудівлю (стара залишилась на окупованій території). В майбутньому планує облаштувати в районі коси штучні острови, аби там могла оселитися велика кількість червонокнижних птахів. Директорка парку Надія Долгова каже, що сподівається на допомогу Українського товариства охорони птахів і німецьких партнерів цієї громадської організації.


Адміністрація «Меотиди» розглядає щонайменше 5-6 різних екопроектів, які б дозволили залучити до парку туристів. Це можуть бути екскурсії в період цвітіння диких гладіолусів чи орхідей. Щось на кшталт турів до Долини нарцисів на Закарпатті.


Один такий проект «Меотида» реалізувала минулого року, і зветься він «Екологічна стежина». Довжина туристичного маршруту сягає 2,8 км. Впровадити ідею вдалося завдяки співпраці з Фондом розвитку громадських організацій «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України та за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Обабіч дороги – пересохлі солончаки

Саме до цієї «Екостежини» журналістська братія вирушає після знайомства з орнітологічним куточком Білосарайської коси. Наш невеличкий бусик рухається вздовж затоки на відстані кількох сотень метрів від берега. Обабіч дороги – пересохлі солончаки, вкриті типовими для посушливої кліматичної зони рослинами.


- Птахи тут з`являються, коли в руслах є вода. Людина дуже змінила цю територію.  До речі, востаннє сильний шторм тут був у 2014 році. Тоді морські хвилі принесли до солончаків багато води, і птахів було багато. Але зараз вони не гніздяться, - розповідає дорогою О. Бронсков.

На місці нас зустрічає фахівець із рекреації Вероніка Адамович.


- Чим унікальна наша «Екологічна стежина»? Тут можна спостерігати за тим, як протягом року змінюється колір рослинного ландшафту. Бо в різний час квітнуть характерні для тієї чи іншої пори року рослини, - пояснює співробітниця «Меотиди».


Неподалік нас, через місточок над заводненим руслом лиману, буквально фонтанує джерело мінеральної води. Пити її не можна, бо вона має специфічний хімічний склад і не надто приємно пахне. Але вважається лікувальною.


- Таких свердловин на території парку 5. Діють лише 2. Ще за Радянського Союзу тут планували збудувати бальнеологічну клініку. Адже наша затока багата на цілющі грязі. Московський інститут розробив проект, на його замовлення пробили свердловини, але з клінікою не склалося. Натомість джерела залишились, і ми їх вирішили використати для заводнення лиману, - коментує Надія Долгова.


Часу в нас обмаль, ми встигаємо поспіхом сфотографуватися біля джерела й на фоні просторих лиманів. А потім залишаємо цей напівдикий куточок українського Приазов`я і стрімко мчимо до цивілізації.


До речі

Створений у 2009 році НПП «Меотида» досі не має чітко визначених фізичних кордонів. І саме тому, за словами адміністрації парку, потерпає від забудовників, яким сусідня Мелекінська сільрада (с. Мелекіне Мангушський район Донецької області) виділяє земельні ділянки на території НПП.


В обласному управлінні Держгеокадастру нарікають на керівників «Меотиди»: мовляв, вони досі не розробили проект землеустрою парку. Останні відповідають: процес гальмує Донецька облрада. Власні аргументи має і місцеве самоврядування. Тим часом тривають суди з власниками вже виділених земельних ділянок, частину землі таки вдається повернути державі.

Про парк:

"Меотида" - національний природний парк (НПП), розташований на землях державної власності Новоазовського, Мангушського та Нікольського районів Донецької області. Площа парку складає понад 20 тис. га, з них 14 тис. га – акваторія Азовського моря. НПП створений у 2009 році на базі існуючого регіонального ландшафтного парку з однойменною назвою. Штат «Меотиди» складає 49 осіб, але працює тільки 33 людини.




До складу НПП входять заказники загальнодержавного значення «Білосарайська коса», «Бакаї Кривої коси», «Єланчанські бакаї» та «Приазовський чапельник», орнітологічний заказник місцевого значення «Кривокіський лиман», пам'ятки природи місцевого значення «Крива коса» і «Соснові культури». На сьогодні понад 6 тис. га східної території парку окуповані російськими військовими.



У межах НПП «Меотіда» протікають річки Кальміус, Кальчик, Грузський Єланчик, Камишуватка, Мокра Білосарайка, Суха Білосарайка, Зелена і Мокра. Природні водоймища зосереджені в основному уздовж побережжя моря. Це лимани, лагуни і озера.



Сприятливе географічне розташування коси, наявність мілководних лиманів і озер сприяє гніздуванню, розмноженню і концентрації під час міграції багатьох видів птахів. Їх налічується 158 видів, а 25 занесено до Червоної книги України. Серед рідкісних видів птахів зустрічаються: реготун чорноголовий, пісочник морський, вівсянка чорноголова та інші. Під час міграцій тут можна побачити степову красуню дрохву, лісового самітника - лелеку чорного, посланця далекої тундри - червоноволу казарку та грифа чорного, що прилетів з передгір'їв, а взимку  білу сову.



Флора нараховує 640 видів, з яких більше 40 ендемічних. 15 видів флори занесені до Червоної книги України.

Цікаво

Меотидою або Меотійським озером давні греки й римляни називали Азовське море

Як доїхати?


Із Маріуполя до Білосарайської коси, де розташований парк «Меотіда», можна дістатися міським автобусом за маршрутом №64 від автостанції Південної (№2)

від’їзд із Маріуполя: 6:10, 6:50, 9:10, 10:35, 11:50, 13:40, 15:25, 17:10

із Білосарайської коси: 7:20, 11:50, 14:55, 18:30

Отримати інформацію про графік руху та наявність рейсів до Білосарайської коси можна за телефоном АС-2 в Маріуполі: +38 (0629) 51-15-88

Олександр Шульга, для tv-news.dp.ua

P.S.

Матеріал підготовлений за підсумками прес-туру «Досвід реформ у Приазов’ї», який проходив 1-2 серпня в рамках проекту Харківського прес-клубу Media Hub Kharkiv за підтримки «Медійної програми в Україні». Програма фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), а виконує її міжнародна організація Internews.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У Лозовій на День міста ветерани АТО не схотіли йти у колоні разом із владою

Трагедія в Першотравенську. Чому підліток наклав на себе руки (оновлено)?

Справа Сергія Вязовиченка. Підозрюваних у його побитті випустили з-за грат додому