«Я зранку того дня з ним розмовляла… Все було добре»

Фото зі сторінки 93-тя ОМБр Холодний Яр у Фейсбук

На Павлоградщині попрощалися з 24-річним бійцем Дмитром Кравченком

У Павлограді містяни 3 квітня попрощалися зі своїм земляком, українським воїном Дмитром Кравченком. Боєць 93-ї бригади Збройних Сил України пішов із життя 31 березня, у власний день народження. Захисникові було лише 24 роки…

Жалобна церемонія розпочалася біля будинку на вулиці Сташкова (мікрорайон ім. 18 Вересня), де жив Дмитро.


Віддати шану бійцеві й підтримати його родину, сюди прийшли побратими хлопця, волонтери, громадські активісти.

 - Хороший воїн, відповідальний... – згадує Олексій, головний старшина батальйону, в якому служив і воював Дмитро. - Гадаю, це нещастя стало наслідком двох контузій, які він отримав ще в 2015 році. Дмитро пройшов чимало гарячих точок, зокрема, увесь Луганський напрямок, воював у складі нашого батальйону.

Олексій теж павлоградець. Він із сумом констатує: більшість його земляків не розуміє, що вже за кілька сотень кілометрів від їхнього міста триває справжня війна.  

- Ось тому ми там, щоб тут такого не було. Я маю 3-х дітей і не хочу, аби вони знали, що таке стрілянина і яка саме зброя стріляє… - говорить боєць.

Попрощатися з Дмитром Кравченком до Павлограда приїхали й дніпряни – представники волонтерської організації «Відкрите серце» Світлана Свердліченко («Світлячок») і Борис Патіченко («Мураха»).

Світлана Свердліченко - фото з її сторінки у Фейсбук


- Із Дімою ми знайомі вже кілька років, спілкувалися дуже тісно, - розповідає Світлана. - Лише нещодавно були в нього на новій позиції. Досить випадково туди потрапили, бо прямували з капеланом в інше місце… Щойно ми з`явилися, раптом почули Дімин гучний голос: «Світлячок, звідкіля ви знаєте, що я вже тут?» Ми отетеріли… Я зранку того дня з ним розмовляла… Все було добре (Світлана говорить із болем, а її очі вологі від сліз – авт.). Він уклав контракт із ЗСУ, але не був тим, кого іноді називають заробітчанами. Навпаки, захищав Україну за покликом серця. Був патріотом.

Під звуки військового оркестру жалобна процесія рушила вулицею Сташкова. Бійці, котрі йшли на її чолі, несли синьо-жовтий прапор і портрет померлого воїна. Поховали Дмитра Кравченка на цвинтарі села Вербки Павлоградського району. В цьому селі він народився, а на місцевому кладовищі спочивають його рідні.

Раніше, 1 квітня, на сторінці 93-тя ОМБр Холодний Яр у Фейсбук з`явилася сумна звістка про смерть бійця бригади, павлоградця Дмитра Кравченка. Ось це повідомлення:

«Вчорашній день закарбується у нашій пам’яті важкою втратою. 31 березня, у свій день народження, пішов із життя воїн 93-ї бригади Холодний Яр Дмитро Кравченко із позивним «Пальчик». Дмитро мав звання молодшого сержанта та був заступником командира бойової машини.

Серце бійця перестало битись у день його 24-річчя. Воїн помер природною смертю уві сні. Це помітили побратими бійця, коли прийшли до бліндажу, щоб розбудити його на зміну. Наразі ми чекаємо результатів медичної експертизи, щоб повідомити точну причину смерті бійця.

Багаторічна війна лишила відбиток на здоров’ї Дмитра: дух витримав, а тіло, на жаль, підвело.
«Пальчик» народився у селі Вербки Павлоградського району Січеславської області. До бойових дій Дмитро вчився на електрозварювальника.
Захищати Україну на Сході пішов у 19 років. Контракт із 93-ю бригадою підписав у жовтні 2014-го.


Фото зі сторінки 93-тя ОМБр Холодний Яр

«Дмитро воював майже від початку війни. Спочатку в Опитному, на метеовежі Донецького аеропорту, у Тоненькому, Новотошківському, Світличному. На позиції «Зеніт» навпроти ДАПу, де і помер, Діма воював також не вперше», - розповів командир його батальйону Сергій Новіченко. Він зазначив, що «Пальчик» був гідним та відданим своїй справі воїном.

9 грудня 2015 року боєць був контужений: тоді БМП-2 підірвалася на протитанковій міні, два бійці загинули, а шестеро було поранено. Імовірно, саме ця давня травма і стала причиною смерті Дмитра. Сиротою залишилася 1-річна донечка Альона. Висловлюємо співчуття батькам та близьким Дмитра. Вічна пам'ять Герою!»


Нагадаємо, з початку війни з російськими окупантами і їх найманцями своє життя віддали павлоградці: Андрій Абросімов, Віталій Курилович, Денис Каменєв, Андрій Колесник, Сергій Тофійчук, Андрій Михайленко, Олексій Жадан, Володимир Воронін, Володимир Милосердов, Олександр Близнюк, Олексій Давиденко, Петро Карташов, Михайло Добролета, Олексій Руфімський, Андрій Борисенко, Дмитро Петрушенко. Дмитро Кравченко став 17-м героєм у цьому трагічному списку.

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

У Лозовій на День міста ветерани АТО не схотіли йти у колоні разом із владою

Трагедія в Першотравенську. Чому підліток наклав на себе руки (оновлено)?

Справа Сергія Вязовиченка. Підозрюваних у його побитті випустили з-за грат додому