Перейти до основного вмісту

Павлоградські активісти звернулися в поліцію з приводу «прикордонного стовпа»


У Павлограді встановлення 26 травня на розі вулиць Дніпровська і Центральна «прикордонного» стовпа, що дуже нагадує «пограничный столб СССР», спричинило жорстку реакцію низки громадських активістів. Вже 5 червня представник ГО «Національні Дружини Павлограда» Юрій Малімонов подав до поліції заяву, у якій вказав, що новий знак суперечить законодавству про «декомунізацію».

Автор заяви просить правоохоронців відреагувати на факт, який, на його переконання, є порушенням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. «Можливо люди, що встановили стовп, які називають себе прикордонниками, не знають, що прикордонники охороняють кордон, а не стовпи? Або не мають відношення до прикордонної служби, оскільки об'єднання ветеранів - прикордонників засудили ці дії, про що маємо допис на сторінці у соцмережі?

Також вигляд чергового витвору це - гибрід! Оскільки має забарвлення як у кольори українського прапора, так і кольори, у які фарбували розмежувальні стовпи - прикордонний знак, у часи радянської окупації. Більш того, з 1939 року прикордонники входять до складу НКВС. Не треба пояснювати, що агітація подібного виду заборонена Законом. Тому я написав заяву до національної поліції, яка зареєстрована. У заяві я пропоную демонтувати стовп, замінивши його на більш адекватний знак, що не порушує Закон», - написав на своїй сторінці у Фейсбук Юрій Малімонов. Дещо раніше активіст зазначив: «Я сподіваюсь, що у влади вистачить розуму САМОСТІЙНО демонтувати цей «стовп роздора», встановлений за сприяння антиукраїнських сил». Також, за словами Ю. Малімонова, його позицію поділяють й інші активісти ГО «Національні Дружини Павлограда».



Нагадаємо, 28 травня павлоградські ветерани-прикордонники урочисто відзначили встановлене ще за СРСР свято – День прикордонника. Під звуки духового оркестру вони пройшли вулицею Центральною до пам’ятника Жозефу Котіну на розі з вулицею Дніпровською і урочисто відкрили встановлений двома днями раніше «прикордонний стовп». За задумом організаторів, надалі тут має стояти пам’ятник прикордонникам. Новий знак розфарбований у жовто-блакитний та зелено-червоний кольори (кольори часів Радянського Союзу). Встановлення «стовпа» викликало неоднозначну реакцію у павлоградців - активних дописувачів соцмереж. Одні, як і Юрій Малімонов, розцінили цей факт, як спробу гібридного реваншу промосковських сил. Інші, серед яких є й ветерани АТО, закликали  своїх опонентів не робити з мухи слона і з розумінням поставитись до десятилітніх традицій.

До речі

Червоно-зелена гама кольорів була притаманна не лише прикордонним стовпам СРСР. Їх точнісінькою копією є стовпи на кордонах сучасної Російської Федерації. За однією відмінністю – на радянських у якості герба були вінки з серпом і молотом, на нинішніх російських – двоголові орли.




Наша довідка:

30 квітня – День прикордонника України. День присвячений подіям кінця квітня 1918 року, коли слов'янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сікевича, звільнивши велику частину Донбасу, вийшла на міжнародно визнаний кордон УНР з Російською Радянською Республікою і Донською республікою.

Олександр Шульга для tv-news.dp.ua

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Двоих комсомольцев они сбросили с церковной лестницы. К событиям Павлоградского восстания 1930 года

В 2009 году СБУ рассекретило архивы, касающиеся истории крестьянского восстания на Павлоградщине в апреле 1930 года «А головний їхній бандит утік за границю, бо мав там зв`язки , - кульгавый мужичок без имени-отчества и возраста кивнул кому-то у магазина, показал мне коричневые пеньки во рту и продолжил – Бач, який журналіст, а такого факту не знаєш! То попитай старих людей, мо, вони шо більше спомнять… »

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.