Перейти до основного вмісту

Лозівчани вшанували пам'ять жертв сталінського геноциду (фоторепортаж)


У Лозовій на Харківщині близько трьох десятків активних містян молитвою і запаленими лампадками публічно, але без зайвого офіціозу, вшанували пам'ять жертв сталінських Голодоморів. Днем раніше жалобні заходи до роковин геноциду провела міська влада.

Акція розпочалася о 16.00 біля читальної арки на території 3-го мікрорайону міста. Священик Преображенської парафії Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ о. В`ячеслав Труш провів молебен за всіма померлими від голодного терору українцями.




Вже як історик, він нагадав землякам про події 30-40-х років минулого століття на Лозівщині та про наслідки політики геноциду в Україні. 











Офіційні заходи до 85-х рокових більшовицького геноциду українців відбулися в Лозовій у п’ятницю, 23 листопада. 

фото із сайту Лозівської міськради
Як повідомив сайт міської ради, цього дня біля оновленої стели «Пам’яті та скорботи» зібралися керівництво міста і району, депутати, працівники міськвиконкому, керівники підприємств, установ, організацій міста, громадськість, щоб віддати данину пам’яті і шани всім жертвам голодоморів. 

Фото із сайту Лозівської міськради

«Присутні у молитві згадали усіх, хто страждав і помер під час трьох голодоморів. Отець Михаїл, протоієрей храму Свято-Смоленської ікони Божої Матері відслужив панахиду. Усіх загиблих вшанували хвилиною мовчання», - йдеться у повідомленні.

Олександр Шульга

Довідка:

Голодомор 1932-1933 років - масовий, навмисно організований радянською владою голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв на території Української РСР (землі сучасної України за винятком західних областей (які не входили до складу радянської імперії), Криму і Південної Бессарабії) та Кубані. Голодомор був організований вищим керівництвом Радянського Союзу і Української РСР на чолі зі Сталіним і передбачав придушення національно-визвольного руху і фізичне знищення українського селянства.


За висновками Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України, через Голодомор в Україні загинуло 3 млн 941 тис. душ. Аналіз етнічного складу прямих демографічних втрат свідчить, що було скоєно вбивство голодом саме етнічних українців - їх втрати складають 91,2% від загальної кількості прямих втрат. Сукупна демографічна втрата, з урахуванням кумулятивних втрат, становить 10 млн 63 тис. душ.


У 2006 році Верховна Рада прийняла Закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", яким офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу. Як написало 23 листопада 2018 року видання www.dw.com, на сьогодні 16 держав світу на міжнародному рівні визнали Голодомор в Україні 1932-1933 років геноцидом. Чимало інших країн в офіційно засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом.

Схожі публікації:







Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Коли твоє життя нічого не варте. Табір смерті Аушвіц-Біркенау (відео)

Krystyna Trzesnievska, 13-річна польська дівчинка, яка загинула в таборі смерті Аушвіц-Біркенау Незабаром, 11 квітня, світ вшановуватиме жертв нацистських концтаборів. Цікаво, чи проводитиме він паралелі між політикою Третього Рейху і сучасною Росією, де сьогодні існує понад півсотні  організацій з відверто нацистською ідеологією і де державний керманич безсоромно  шантажує світ ядерною війною? Питання поки риторичне.  Втім, перші ластівки прозріння на Заході вже є: нещодавно міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон  порівняв  пропагандистські методи Гітлера з гібридними прийомами Путіна.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.

Як залізобетонний тетрапод став оберегом Маріуполя

Тетрапод на виїзді з Маріуполя - захист від російської техніки. Фото зі сторінки  Марини Черепченко у Фейсбук Вочевидь, кожне місто має свої неповторні символи, за якими ми його впізнаємо. Прифронтовий Маріуполь асоціюється з багатьма урбаністичними «родзинками». Та віднедавна тут з`явилася ще одна – розписаний в українському стилі берегозахисний тетрапод. Його називають маріупольським оберегом – і не дарма.