Перейти до основного вмісту

Юрій Деніченко: «І в 75 років я хочу бити рекорди»


Павлоградський силач Юрій Деніченко став двічі абсолютним чемпіоном і один раз чемпіоном світу з гирьового спорту серед ветеранів. Змагання, які стали переможними для 68-річного богатиря, проходили з 2 по 6 листопада в узбецькому місті Бухарі.

Як розповів «Віснику» Юрій Деніченко, Україну на світовій першості представляли 17 спортсменів. «3 листопада я виступав у змаганнях гирьовиків-ветеранів. Моя вагова категорія була до 75 кг і вікова - 65-69 років. У поштовху довгим циклом я за 10 відведених хвилин підняв 16-кілограмову гирю однією рукою 145 разів. А в жимі сидячи я цю вагу за 5 хвилин підняв 154 рази. Обидва рази став абсолютним чемпіоном світу, тому що серед ветеранів у всіх вагових категоріях ніхто не зумів зробити більше. А 4 листопада я брав участь у двоборстві. У поштовху від грудей підняв двома рукам пудові гирі 150 разів, а в ривку - 215 разів. Тут я став чемпіоном світу. Загалом я свій виступ на світовій першості оцінюю на тверду «5», але без «+». Справа в тому, що мій особистий рекорд у поштовху - 168 раз, але цього разу я його не перевершив», - розповідає силач.


Юрій Деніченко каже, що поїздка до Узбекистану стала для української команди справжнім випробуванням. «Діставалися ми Бухари автотранспортом, в один лише бік їхали близько 4 діб. Крім того слід враховувати витрати на подорож і участь у змаганнях. Чи готовий я в подальшому виступати на таких першостях? Ви знаєте, вікова категорія мені це дозволяє. Я хочу і в 75 років бити світові рекорди», - зізнається спортсмен.

Олександр Шульга для gazeta-vestnik.com.ua

До речі

На рахунку Ю. Деніченка низка рекордів світового і національного рівня. Ветеран-богатир повторює, що своїми досягненнями він зобов'язаний підтримці земляків, а першу чергу, Василю Хохлову з Юр`ївщіни. Секретом своїх спортивних успіхів і гарної фізичної форми павлоградський силач називає регулярні тренування з гирями і здорове харчування - в його щоденному раціоні обов'язково є мед, волоські горіхи і домашнє виноградне вино.

Про інші перемоги Юрія Дениченка читайте тут:



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна не за підручником | Як львівський історик став добровольцем

Ще три роки тому його головною зброєю була наука. Нині він володіє АК-47 не гірше, ніж словом. А ще пише книгу. Робить це у перервах між бойовими чергуваннями. Війна його змінила, як і більшість тих, хто прийшов в окопи з цивільного життя. Тарас Ковалевич (позивний «Аспірант») – військовослужбовець 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ Збройних Сил України.

Лікар-ортопед Костянтин Кравченко: «За своє здоров'я варто боротися»

Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.

Кубок, гільза і донати. У Львові змагалися найдотепніші

  Київські студенти стали володарями кубку регіонального фестивалю гумору. А одному з глядачів дістався почесний сувенір від 125 окремої бригади ТрО Сухопутних військ ЗСУ. Сама ж бригада отримала 100 тисяч гривень благодійних коштів на FPV -дрони. І все це відбувалося на «Студентській Лізі Сміху м. Львів».