Перейти до основного вмісту

Юрій Деніченко: «І в 75 років я хочу бити рекорди»


Павлоградський силач Юрій Деніченко став двічі абсолютним чемпіоном і один раз чемпіоном світу з гирьового спорту серед ветеранів. Змагання, які стали переможними для 68-річного богатиря, проходили з 2 по 6 листопада в узбецькому місті Бухарі.

Як розповів «Віснику» Юрій Деніченко, Україну на світовій першості представляли 17 спортсменів. «3 листопада я виступав у змаганнях гирьовиків-ветеранів. Моя вагова категорія була до 75 кг і вікова - 65-69 років. У поштовху довгим циклом я за 10 відведених хвилин підняв 16-кілограмову гирю однією рукою 145 разів. А в жимі сидячи я цю вагу за 5 хвилин підняв 154 рази. Обидва рази став абсолютним чемпіоном світу, тому що серед ветеранів у всіх вагових категоріях ніхто не зумів зробити більше. А 4 листопада я брав участь у двоборстві. У поштовху від грудей підняв двома рукам пудові гирі 150 разів, а в ривку - 215 разів. Тут я став чемпіоном світу. Загалом я свій виступ на світовій першості оцінюю на тверду «5», але без «+». Справа в тому, що мій особистий рекорд у поштовху - 168 раз, але цього разу я його не перевершив», - розповідає силач.


Юрій Деніченко каже, що поїздка до Узбекистану стала для української команди справжнім випробуванням. «Діставалися ми Бухари автотранспортом, в один лише бік їхали близько 4 діб. Крім того слід враховувати витрати на подорож і участь у змаганнях. Чи готовий я в подальшому виступати на таких першостях? Ви знаєте, вікова категорія мені це дозволяє. Я хочу і в 75 років бити світові рекорди», - зізнається спортсмен.

Олександр Шульга для gazeta-vestnik.com.ua

До речі

На рахунку Ю. Деніченка низка рекордів світового і національного рівня. Ветеран-богатир повторює, що своїми досягненнями він зобов'язаний підтримці земляків, а першу чергу, Василю Хохлову з Юр`ївщіни. Секретом своїх спортивних успіхів і гарної фізичної форми павлоградський силач називає регулярні тренування з гирями і здорове харчування - в його щоденному раціоні обов'язково є мед, волоські горіхи і домашнє виноградне вино.

Про інші перемоги Юрія Дениченка читайте тут:



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Володимир Сторчаков. Бачити все на власні очі…

  Улюбленій професії він віддав 60 років життя, має безліч нагород і звань, одне з яких – звання «Заслуженого журналіста України» Якось у серпні 2011 року журналістський «десант» із Придніпров’я відвідав Луганщину. На одній із державних шахт гості спустилися в лаву, де серед щільного пилу й задухи гуркотів комбайн. Аби побачити, як він нарізає вугілля, медійникам довелося кількадесят метрів повзти навколішках. Від браку кисню й надлишку вологи у них, ще молодих і дужих, калатали серця. Для багатьох ця екскурсія стала іспитом на витривалість. Серед її учасників був і ветеран журналістського цеху Володимир Сторчаков. Йому минав 73-рік. На запитання, навіщо він піддав себе такому випробуванню, Володимир Олександрович відповів: «Я мусив це зробити». Справжній сенс цих слів я зрозумів лише згодом.

Що варто знати про БЗВП. Враження новачка

Не секрет, що цивільна людина має купу стереотипів і упереджень щодо служби у війську. Одне з них стосується БЗВП – базової загальної військової підготовки. Буцімто, в навчальних центрах усюди панує армійщина, із вас там висмокчуть усі соки, але повноцінного бійця так і не зроблять. Наскільки то є правдою, ми спробували дізнатися у одного з новобранців 125 бригади.