Перейти до основного вмісту

Юрій Деніченко: «І в 75 років я хочу бити рекорди»


Павлоградський силач Юрій Деніченко став двічі абсолютним чемпіоном і один раз чемпіоном світу з гирьового спорту серед ветеранів. Змагання, які стали переможними для 68-річного богатиря, проходили з 2 по 6 листопада в узбецькому місті Бухарі.

Як розповів «Віснику» Юрій Деніченко, Україну на світовій першості представляли 17 спортсменів. «3 листопада я виступав у змаганнях гирьовиків-ветеранів. Моя вагова категорія була до 75 кг і вікова - 65-69 років. У поштовху довгим циклом я за 10 відведених хвилин підняв 16-кілограмову гирю однією рукою 145 разів. А в жимі сидячи я цю вагу за 5 хвилин підняв 154 рази. Обидва рази став абсолютним чемпіоном світу, тому що серед ветеранів у всіх вагових категоріях ніхто не зумів зробити більше. А 4 листопада я брав участь у двоборстві. У поштовху від грудей підняв двома рукам пудові гирі 150 разів, а в ривку - 215 разів. Тут я став чемпіоном світу. Загалом я свій виступ на світовій першості оцінюю на тверду «5», але без «+». Справа в тому, що мій особистий рекорд у поштовху - 168 раз, але цього разу я його не перевершив», - розповідає силач.


Юрій Деніченко каже, що поїздка до Узбекистану стала для української команди справжнім випробуванням. «Діставалися ми Бухари автотранспортом, в один лише бік їхали близько 4 діб. Крім того слід враховувати витрати на подорож і участь у змаганнях. Чи готовий я в подальшому виступати на таких першостях? Ви знаєте, вікова категорія мені це дозволяє. Я хочу і в 75 років бити світові рекорди», - зізнається спортсмен.

Олександр Шульга для gazeta-vestnik.com.ua

До речі

На рахунку Ю. Деніченка низка рекордів світового і національного рівня. Ветеран-богатир повторює, що своїми досягненнями він зобов'язаний підтримці земляків, а першу чергу, Василю Хохлову з Юр`ївщіни. Секретом своїх спортивних успіхів і гарної фізичної форми павлоградський силач називає регулярні тренування з гирями і здорове харчування - в його щоденному раціоні обов'язково є мед, волоські горіхи і домашнє виноградне вино.

Про інші перемоги Юрія Дениченка читайте тут:



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Про українську порцеляну, що вразила московського імператора

На Житомирщині протягом 200 років майстри виготовляли фарфор, який у кращі часи міг конкурувати з виробами китайських і саксонських митців А чи знаєте ви, що кілька століть тому вишукана порцеляна могла коштувати цілого полку кавалеристів? Виявляється, саме таку ціну у 1717 році заплатив пруському королеві Фрідріху Вільгельму І курфюрст (князь) Саксонії Август Сильний. Він придбав у монарха півтори сотні китайських фарфорових ваз висотою близько 1 метра. Цікаво, що вже тоді при дворі курфюрста двоє дослідників винайшли власну, європейську, технологію виготовлення якісного фарфору. Згодом виробництво порцеляни опанували й українці. Їхня продукція була не гірша за саксонську.

На Михайлове чудо мешканцям Булахівки привидівся… чорт!

Ця дивна пригода трапилася кілька років тому, а може й більше. Одного дня у селі Булахів ка, що на Дніпропетровщині, завівся чорт . Щоправда , без рогів і копит, проте з хвостом і скида вся на величезну чорну кішку. Скептики стверджу вали , що так воно і є - кішка, але люди гнучкого розуму і тонкої психіки цього скептицизму не поділя ли . І ті й інші апелю вали до фотографії.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.