Перейти до основного вмісту

Як «хруні» не пустили Івана Франка до парламенту



Виявляється, практика підкупу виборців «гречкою» в Україні існувала вже понад 100 років тому. В якості хабарів спритні кандидати пропонували селянам… ковбасу. Тих, хто продавав свої голоси на виборах, називали "хрунями". Молодий радикал Іван Франко, який неодноразово балотувався в сейм, програвав своїм недобросовісним конкурентам саме через таких, ласих до умовної гречки, "хрунів".

Про це цікавий факт розповів 15 травня 2015 року глядачам телеканалу ZIK історик Вахтанг Кіпіані в програмі «Історична правда». Ось його розповідь: «Ще в кінці 19 століття в Західній Україні учасники передвиборчих перегонів активно вдавалися до «чорних» технологій: купували голоси, ставили палиці в колеса конкурентам. Що таке підступи опонентів, добре знав Іван Франко, який кілька разів балотувався до сейму як один із лідерів української радикальної партії.

«Іван Франко тричі брав участь у виборах і програвав, - говорить доктор політичних наук Ігор Вдовичин. - Вибори - це конкуренція. Одного разу, коли І. Франко ночував у готелі, у нього вкрали взуття, аби він не зміг піти на зустріч з виборцями». Щоразу Іванові Франку до перемоги не вистачало кілька десятків голосів: як не 30, так 50.

Проблема була в тому, що селяни, на яких і зробили ставку молоді радикали, масово продавали голоси. «Один польський селянин підрахував, що в 1895 році селяни-хруні (так називали тих, хто продавав свої голоси, тому що «хрунь» - це свиня), на виборах з'їли 70 км ковбаси. Уявіть, собі - 70 кілометрів!!!» - навів приклад кандидат історичних наук Ігор Чорновол».
За матеріалами zik.ua

Олександр Шульга

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Друг Старий: «Якщо ми не завершимо цю війну, в тих окопах сидітимуть наші діти...»

Одні вважають їх затятими радикалами, інші – шансом на порятунок для України, хтось - просто диваками, у багатьох вони викликають повагу, бо довелося воювати пліч-о-пліч. Про рух «Правий сектор», напевно, чули всі. Але не факт, що ті чутки є цілковитою правдою. Так само не кожна правда має суто романтичний ореол. Щоб не загубитися в міфах і побрехеньках, варто слухати й аналізувати. Зокрема, й інформацію з перших вуст.

Як правильно клепати косу. Поради від сільського косаря з Чернігівщини (відео)

Не всі з нас мають бензокосу. Або ж у критично важливий момент вона несподівано глохне. Всяке трапляється. Тож порятунком у таких випадках може стати ручна коса, з якою ще наші пра-пра-прадіди виходили на косовицю. Як підготувати традиційний для селянина інструмент, знає герой цього відео.

Шлюбний клубок, жовті вушка і гіпнотичний погляд. Що треба знати про вужів (відео)?

Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.