Як лозівчани освячували великодні кошики

У Лозовій на Харківщині парафіяни Преображенської громади Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ почали святкувати Воскресіння Христове. Цього року великодні урочистості 8 квітня пройшли за участі греко-католицького духовенства.

Недільного ранку 8 квітня кілька десятків вірян зібралися біля храму Преображенської громади на вулиці Новосвітській, аби освятити свої великодні кошики. Перелік страв, що їх містяни приготували до святкового столу, традиційно склали паски з крашанками, шинка з сиром, хрін і сіль.

Нинішнього року цей найпопулярніший в Україні християнський обряд проводив священик Харківського екзархату УГКЦ отець Андрій Насінник. Він привітав парафіян із Світлим Христовим Воскресінням і побажав миру Україні.

о. Андрій (на фото зліва)

До речі, для Преображенської громади це вже третій Великодень, який вона святкує у власному храмі. Минулого року тут проходила святкова Літургія, яку проводив один із священиків Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ отець Василь, котрий приїхав до Лозової з Полтавщини. Перед початком богослужіння парафіяни могли сповідатися, а під час Літургії - причаститися.

Нагадаємо, що святкування Великодня символізує два переходи: від земного життя до смерті та від смерті до вічного життя – воскресіння. Згідно з християнським вченням, кожна людина має пройти крізь такі переходи. Цікаво, що назва «пасха» походить від єврейського «песах» - «перехід».

Цікаво

Освячення великодніх кошиків є радше східноєвропейським обрядом. Взагалі, чи не кожна країна має свої цікаві традиції святкування Пасхи. Ось, що про це пише  Галицький кореспондент:

"В Африці, де мешкає понад 150 млн християн, Великдень є одним із найважливіших свят. Головна великодня страва складається зі смаженого рису та курки. В багатьох країнах Африки курятина коштує дуже дорого, тому такий смаколик є справжнім делікатесом.

В Індії традиція святкування Великодня започаткована ще з колоніальних часів. Незважаючи на те, що християни складають лише кілька відсотків від усього населення країни, святкування відбувається за кращими індійськими традиціями і нічим не поступається будь-якому ритуалу чи церемонії. Окрім цього, обмінюються кольоровими ліхтарями та пасхальними тістечками. Традиції малювати писанки індійці не мають, проте в магазинах та на ринках можна купити розфарбовані яйця та великоднього зайця.

У Німеччині, за повір’ям, великодній заєць розмальовує писанки та ховає в саду. Зранку після недільної служби діти із задоволенням їх шукають. А також в цей день дітям дарують шоколадні яйця та прикрашають дерева великодніми писанками.

Шведи прикрашають свої будинки великодніми квітами – жовтого, зеленого і білого кольорів. Крашанки шведи роблять з картону, а всередину кожного яйця кладуть велику цукерку.

У Мексиці святкують аж два тижні. Незважаючи на те, що Страсна п’ятниця передбачає стримання в усьому, в Мексиці все навпаки – починається Великодній карнавал, який супроводжується розкішними постановками страстей Христових.

У Греції на Великдень яйця фарбують лише у червоний колір.

Головною стравою великоднього столу в Італії є коломба, щось на кшталт нашої паски, але з лимонним ароматом.Часто вона покривається мигдалем і мигдальною глазур’ю. На наступний день після Великодня в італійців прийнято ходити на пікніки з друзями і родичами.

У Болгарії найстарша в родині жінка першим пофарбованим яйцем малює хрест на лобі всіх діточок у домі. Потім це яйце кладуть перед домашньою іконою. Зазвичай тоді ж печуть і великодні калачі, в які додають непарну кількість яєць".

Олександр Шульга