Літо 2024 року. Південний схід. Покинута хата одного з прифронтових сіл. Хлопці, які тут окопалися, натрапили на клунок зі старими книжками...
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
Як лозівчани освячували великодні кошики
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
У Лозовій на
Харківщині парафіяни Преображенської
громади Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ почали святкувати Воскресіння Христове. Цього року великодні
урочистості 8 квітня пройшли за участі греко-католицького духовенства.
Недільного ранку 8 квітня кілька десятків вірян зібралися
біля храму Преображенської громади на вулиці Новосвітській, аби освятити свої
великодні кошики. Перелік страв, що їх містяни приготували до святкового столу,
традиційно склали паски з крашанками, шинка з сиром, хрін і сіль.
Нинішнього року цей найпопулярніший в Україні християнський
обряд проводив священик
Харківського екзархату УГКЦ отець Андрій Насінник. Він привітав парафіян із Світлим Христовим Воскресінням
і побажав миру Україні.
о. Андрій (на фото зліва)
До речі, для Преображенської громади це вже третій
Великодень, який вона святкує у власному храмі. Минулого року тут проходила
святкова Літургія, яку проводив один із священиків Харківсько-Полтавської
єпархії УАПЦ отець Василь, котрий приїхав до Лозової з Полтавщини. Перед
початком богослужіння парафіяни могли сповідатися, а під час Літургії -
причаститися.
Нагадаємо, що святкування Великодня символізує два
переходи: від земного життя до смерті та від смерті до вічного життя –
воскресіння. Згідно з християнським вченням, кожна людина має пройти крізь такі
переходи. Цікаво, що назва «пасха» походить від єврейського
«песах» - «перехід».
Цікаво
Освячення
великодніх кошиків є радше східноєвропейським обрядом. Взагалі, чи не кожна
країна має свої цікаві традиції святкування Пасхи. Ось, що про це пише Галицький кореспондент:
"В Африці,
де мешкає понад 150 млн християн, Великдень є одним із
найважливіших свят. Головна великодня страва складається зі смаженого рису та
курки. В багатьох країнах Африки курятина коштує дуже дорого, тому такий
смаколик є справжнім делікатесом.
В Індії традиція святкування Великодня започаткована ще з
колоніальних часів. Незважаючи на те, що християни складають лише кілька
відсотків від усього населення країни, святкування відбувається за кращими
індійськими традиціями і нічим не поступається будь-якому ритуалу чи церемонії.
Окрім цього, обмінюються кольоровими ліхтарями та пасхальними
тістечками. Традиції малювати писанки індійці не мають, проте в магазинах
та на ринках можна купити розфарбовані яйця та великоднього зайця.
У Німеччині,
за повір’ям, великодній заєць розмальовує писанки та ховає в саду. Зранку після
недільної служби діти із задоволенням їх шукають. А також в цей день дітям
дарують шоколадні яйця та прикрашають дерева великодніми писанками.
Шведи прикрашають
свої будинки великодніми квітами – жовтого, зеленого і білого кольорів.
Крашанки шведи роблять з картону, а всередину кожного яйця кладуть велику
цукерку.
У Мексиці святкують
аж два тижні. Незважаючи на те, що Страсна п’ятниця передбачає
стримання в усьому, в Мексиці все навпаки – починається Великодній
карнавал, який супроводжується розкішними постановками страстей Христових.
У Греції на
Великдень яйця фарбують лише у червоний колір.
Головною
стравою великоднього столу в Італії є коломба, щось на кшталт нашої
паски, але з лимонним ароматом.Часто вона покривається мигдалем і мигдальною
глазур’ю. На наступний день після Великодня в італійців прийнято ходити на
пікніки з друзями і родичами.
У Болгарії найстарша
в родині жінка першим пофарбованим яйцем малює хрест на лобі всіх діточок у
домі. Потім це яйце кладуть перед домашньою іконою. Зазвичай тоді ж печуть і
великодні калачі, в які додають непарну кількість яєць". Олександр Шульга
Дистанційна робота вдома під час карантину справила злий жарт із нашим хребтом. Особливо це торкнулося тих, хто й раніше не надто дружив із фізкультурою. Почастішали раптові простріли в спині, з'явилися головні болі, стали німіти руки або ноги. Виявилося, до цього можуть призвести не лише надмірні фізичні навантаження, але й наша малорухливість.
Кажуть, одного разу на Полтавщині, поблизу райцентру Шишаки, місцеві жителі натрапили у лісі на велетенського вужа. Його довжина сягала ледь не 2,5 м , а голова була, наче чоловіча долоня. Полюючи нещодавно з фотокамерою посеред чернігівських боліт, я теж мріяв знайти якогось унікального екземпляра.
Мандруючи Україною, вкотре пересвідчуюсь: ми мало знаємо свою домівку. У гонитві за іноземною екзотикою не помічаємо тих цікавинок, які є за два кроки від нас. Національний природний парк «Меотида», розташований на узбережжі Азовського моря неподалік Маріуполя, - одне з таких див. Останнім часом його трохи пошматувала війна, але первісної краси не знищила.
Коментарі
Дописати коментар